Неповний і скорочений робочий час: у чому різниця

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Поняття «скорочений робочий час» та «неповний робочий час» — різні

Неповний і скорочений робочий час: у чому різниця

Індексація зарплати за минулі періоди

Питання тривалості, складу, режиму і порядку обліку робочого часу регулюються Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП). У період дії в Україні правового режиму воєнного стану — Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі Закон № 2136).

В мирний час КЗпП України встановлено, що робочий час може бути наступної тривалості:

  • Нормальний. Тривалість робочого часу працівників встановлена 40 годин на тиждень;
  • Неповний. Робочий час становить меншу кількість годин, ніж встановлено нормативно-правовими актами;
  • Скорочений. Час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові функції, але оплата праці такого працівника проводиться в повному розмірі.

Скорочений робочий час встановлюють:

  • для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
  • для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень;
  • для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень;
  • для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших) – скорочена тривалість робочого часу встановлена законодавством.

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 56 Кодексу Законів про працю України).

Неповний робочий час встановлюють на певний строк і без зазначення строку.

В обов’язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюють для:

  • вагітних жінок;
  • жінок, що мають дітей віком до 14 років;
  • дитину-інваліда, для догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.

За згодою роботодавець неповний робочий час може запроваджувати для всіх категорій працівників.

Роботодавець має право, але не зобов’язаний задовольняти прохання інших категорій працівників про встановлення неповного робочого часу, окрім випадків, безпосередньо визначених КЗпП.

Оплату праці у випадках встановлення неповного робочого часу провадять пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Якщо неповний робочий час встановлюють за бажанням працівника, то неповний робочий час може бути запроваджений з будь-якого моменту.

У заяві працівника про встановлення йому неповного робочого часу зазначають:

  • вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень),
  • режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи),
  • період, на який встановлюють неповний робочий час тощо.

Законодавство не регламентує скільки днів або годин встановлювати за неповного робочого часу. Це може бути визначена кількість годин на день або днів на тиждень.

У випадку, коли неповний робочий час установлюють без обмеження строком, власник не позбавляється права змінити тривалість неповного робочого часу чи замінити його на повний за умови, якщо на підприємстві, в установі, організації проводять зміни в організації виробництва та праці, і з дотриманням процедури та строків попередження працівника.

Працівники, що працюють на умовах неповного робочого часу, мають право на відпустку повної тривалості, на соціальні виплати, зокрема, допомогу з тимчасової непрацездатності у звичайному порядку.

Запис про те, що працівник працює на умовах неповного робочого часу, до трудової книжки не заносять.

Отже:

Неповний робочий час:

Скорочений робочий час:

встановлюють за згодою сторін будь-якому працівнику

встановлений законодавством тільки для окремих категорій працівників

оплачують пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку

робочому дні оплачують як за повний робочий день

На сьогодні особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку визначені статтею 6 Закону № 2136. Так, нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюють скорочену тривалість робочого часу, тривалість робочого часу в період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлює роботодавець.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначає роботодавець.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку можна скоротити до 24 годин.

У період дії воєнного стану не застосовують норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої – п’ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 КЗпП та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.

У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу відповідно до частин першої та другої цієї статті 6 Закону № 2136 понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплату праці здійснюють у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.

Норми Закону № 2136 щодо:

  • збільшення тривалості робочого часу до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури;
  • обмеження щодо неможливості перевищування 40 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу
  • можливості скорочення безперервного відпочинку до 24 годин не застосовують до праці неповнолітніх.

За інформацією Держпраці

додаток

👇 Лютнева пропозиція для бухгалтерів

оформлення передплати для бухгалтера 2026

Статті за темою

Усі статті за темою

Списання основних засобів у 2026 році: правила, документи, приклади

Як правильно оформити списання основних засобів, аби не було податкового зобов’язання з ПДВ? Як відобразити списання основних засобів у бухгалтерських проведеннях? Які акти списання основних засобів використати? Відповіді на ці та інші питання — отримаєте в консультації
348681

Матеріальна допомога працівникам: коли можна надати і як оподатковувати

Працівник просить виплатити йому матеріальну допомогу у зв’язку із сімейними обставинами. Керівник підприємства не проти, але наказав бухгалтерові виплатити її з мінімальним оподаткуванням. Ми допоможемо бухгалтеру розв’язати цю ситуацію
213397

ФОП-єдинник перевищив ліміт: чи потрібно застосовувати РРО

Чи є зараз ліміт доходу для ФОП, який дозволяє не встановлювати РРО/пРРО? Чи можна ФОП не встановлювати РРО/пРРО, якщо клієнти розраховуються безготівково — платіжними картками, зокрема через систему WayForPay, LiqPay чи подібні?
4497

Акт виконаних робіт: бланк, зразок і правила заповнення

Акт виконаних робіт — зразок і бланк, які знадобляться для підтвердження послуг або робіт. Бухгалтер оформлює його для належного документування господарських операцій. Завантажуйте приклад акта надання послуг і готовий бланк — у консультації експерта
520421

КВЕДи для ІТ-фахівців і програмістів: як обрати

Більшість ФОП у сфері IT працюють на єдиному податку. Неправильні коди КВЕД, які вказані при реєстрації, загрожують примусовим переведенням на загальну систему оподаткування, коли сплачувати доведеться суму податків суттєво більшу. Дана стаття допоможе обрати потрібні КВЕДи програмістам, проджект-менеджерам, HR-спеціалістам, та іншим фахівцям IT-сфери
1803

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді