Неповний і скорочений робочий час: у чому різниця

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Поняття «скорочений робочий час» та «неповний робочий час» — різні

Неповний і скорочений робочий час: у чому різниця

Чи індексувати зарплату в березні та квітні 2025 року

Питання тривалості, складу, режиму і порядку обліку робочого часу регулюються Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП). У період дії в Україні правового режиму воєнного стану — Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі Закон № 2136).

В мирний час КЗпП України встановлено, що робочий час може бути наступної тривалості:

  • Нормальний. Тривалість робочого часу працівників встановлена 40 годин на тиждень;
  • Неповний. Робочий час становить меншу кількість годин, ніж встановлено нормативно-правовими актами;
  • Скорочений. Час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові функції, але оплата праці такого працівника проводиться в повному розмірі.

Скорочений робочий час встановлюють:

  • для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
  • для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень;
  • для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень;
  • для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших) – скорочена тривалість робочого часу встановлена законодавством.

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 56 Кодексу Законів про працю України).

Неповний робочий час встановлюють на певний строк і без зазначення строку.

В обов’язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюють для:

  • вагітних жінок;
  • жінок, що мають дітей віком до 14 років;
  • дитину-інваліда, для догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.

За згодою роботодавець неповний робочий час може запроваджувати для всіх категорій працівників.

Роботодавець має право, але не зобов’язаний задовольняти прохання інших категорій працівників про встановлення неповного робочого часу, окрім випадків, безпосередньо визначених КЗпП.

Оплату праці у випадках встановлення неповного робочого часу провадять пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Якщо неповний робочий час встановлюють за бажанням працівника, то неповний робочий час може бути запроваджений з будь-якого моменту.

У заяві працівника про встановлення йому неповного робочого часу зазначають:

  • вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень),
  • режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи),
  • період, на який встановлюють неповний робочий час тощо.

Законодавство не регламентує скільки днів або годин встановлювати за неповного робочого часу. Це може бути визначена кількість годин на день або днів на тиждень.

У випадку, коли неповний робочий час установлюють без обмеження строком, власник не позбавляється права змінити тривалість неповного робочого часу чи замінити його на повний за умови, якщо на підприємстві, в установі, організації проводять зміни в організації виробництва та праці, і з дотриманням процедури та строків попередження працівника.

Працівники, що працюють на умовах неповного робочого часу, мають право на відпустку повної тривалості, на соціальні виплати, зокрема, допомогу з тимчасової непрацездатності у звичайному порядку.

Запис про те, що працівник працює на умовах неповного робочого часу, до трудової книжки не заносять.

Отже:

Неповний робочий час:

Скорочений робочий час:

встановлюють за згодою сторін будь-якому працівнику

встановлений законодавством тільки для окремих категорій працівників

оплачують пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку

робочому дні оплачують як за повний робочий день

На сьогодні особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку визначені статтею 6 Закону № 2136. Так, нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюють скорочену тривалість робочого часу, тривалість робочого часу в період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлює роботодавець.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначає роботодавець.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку можна скоротити до 24 годин.

У період дії воєнного стану не застосовують норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої – п’ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 КЗпП та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.

У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу відповідно до частин першої та другої цієї статті 6 Закону № 2136 понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплату праці здійснюють у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.

Норми Закону № 2136 щодо:

  • збільшення тривалості робочого часу до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури;
  • обмеження щодо неможливості перевищування 40 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу
  • можливості скорочення безперервного відпочинку до 24 годин не застосовують до праці неповнолітніх.

За інформацією Держпраці


Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Малоцінні необоротні матеріальні активи: відображаємо в обліку

Малоцінні, але необхідні, особливо в офісі. Хто відмовиться в спеку від кондиціонера чи в холод від обігрівача? Принтери, сканери, ксерокси, меблі, кондиціонери — більшість офісного обладнання належить до малоцінних необоротних матеріальних активів. Сьогодні про основні нюанси обліку малоцінних необоротних матеріальних активів
274968

Малоцінні швидкозношувані предмети (МШП)

Малоцінний в обліку не означає не потрібний у господарстві. Без цих дрібниць взагалі може зупинитися виробничий процес, оскільки без спецодягу та інструментів робітники не будуть працювати. Такі об’єкти, як правило, відображаються в обліку як малоцінні швидкозношувані предмети (МШП). У консультації — про визначення, облік та списання МШП
310865

Нарахування авансу зарплати

Заробітну плату за першу половину місяця називають «авансом». Як його розрахувати, показати в обліку та оподаткувати — розкажемо у статті
138215

Відклик з відпустки

Ситуації бувають різні: виробнича необхідність, непередбачувана відсутність колеги або нагальна потреба у фахівцеві. У таких випадках у роботодавця виникає потреба ініціювати відклик працівника з відпустки. Але як це зробити правильно, щоб не порушити трудові права працівника й не отримати штраф? У цій статті розберемося, коли відклик дозволений, які умови обов’язкові, та як усе оформити документально
81168

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді