Працівник на роботі за сумісництвом має право на соціальні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. А за статтею 56 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Тому відсутні підстави для ненадання працівникам-сумісникам соціальної відпустки на дітей за статтею 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.
Крім того законодавством не передбачено строку давності, після якого працівник, що має дітей, втрачає право на додаткову соціальну відпустку.
Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом за попередній рік або за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку. А в разі звільнення (незалежно від підстав) йому потрібно виплати компенсацію за всі невикористані дні таких відпусток.
Застерігаємо, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, за відсутності спору про їхній розмір, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП).
За інформацією Держпраці у Полтавській області
