Коли приймаєте працівника на сезонні роботи трудовий договір з ним можна укласти строком до 6 місяців. І встановлювати випробувальний термін не варто.
Сезонними роботи— це ті, які внаслідок природних і кліматичних умов можуть виконувати лише протягом певного періоду, але не більше 6 місяців (ст. 1 Указу від 24.09.1974 року № 310-ІХ, Указ № 310).
Сезонний трудовий договір — це різновид строкового трудового договору. Його укладають на строк, що не перевищує тривалості сезону.
Сезонними вважаються роботи, які характеризуються наступними ознаками:
- містяться в Списку сезонних робіт і сезонних галузей затвердженому Постановою КМУ № 278;
- їх тривалість не перевищує шести місяців.
На сезонних працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені Правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві (тривалість робочого часу і відпочинку, оплата праці, матеріальне стимулювання, умови і охорона праці тощо).
Сезонним працівникам відпустку надають пропорційно відпрацьованому часу (ч. 9 ст. 6 Закону України «Про відпустки»). Тому, оскільки п. 10 Указу № 310 право на відпустку та грошову компенсацію взамін невикористаних днів відпустки сезонним працівникам не передбачено, така норма не підлягає застосуванню.
Працівники, зайняті на сезонних роботах, після закінчення таких робіт звільняються з підстави, передбаченої п. 2 ст. 36 КЗпП, – закінчення строку. При цьому днем звільнення вважатиметься останній день сезонної роботи.
Держпраці почало проводити перевірки за новими правилами. Тепер у інспекторів праці прав стало більше, у роботодавців — менше. Ми знаємо що змінилося, а які є підстави аби не допускати інспектора до перевірки.
