Учасниця ТОВ звернулася до господарського суду з позовом, зокрема, про виключення зі складу учасників товариства двох інших учасників.
Господарський суд та апеляційного суду відмовили у задоволенні позову повністю.
Верховний суд України (далі — ВС), залишаючи без змін рішення попередніх судів, вказав, що зі змісту статей 52, 59, 64 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII, а також статей 15, 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі — Закон № 2275) вбачається, що приймати рішення про виключення учасника з господарського товариства — це компетенція загальних зборів учасників товариства, а не суду.
Вирішення в суді питання щодо виключення учасника зі складу учасників товариства — це втручання суду у господарську діяльність товариства. І це призведе до порушення судом одного із загальних принципів господарювання, визначених у статті 6 Господарського кодексу України, щодо заборони незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
ВС також зазначив, що статтею 18 Закону № 2275 не передбачений такий вид корпоративної відповідальності за невиконання (неналежне виконання) учасником свого обов’язку із внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства, як виключення учасника з товариства. Ця стаття визначає, які рішення мають прийняти загальні збори учасників товариства після спливу строку для внесення додаткових вкладів. Вирішення питань, пов’язаних із внесенням/невнесенням учасником товариства свого додаткового вкладу, закон відносить саме до виключної компетенції загальних зборів.
Постанова ВС від 18.06.2020 у справі № 922/1393/19
