Спеціалісти ДФС звертають увагу, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі ― Плата) часто-густо зловживають правом самостійно визначати обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів. Тобто, неправильно визначається об’єкт оподаткування Платою шляхом порушення особливих умов використання активів ділянок надр.
У зв’язку з цим ДФС звернулася до Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) для встановлення сукупності видів товарної продукції, що є об’єктом оподаткування Платою. Тож при виконанні державної геолого-економічної оцінки запасів родовищ, що складені гірськими породами, придатними для виробництва щебеню та інших будівельних матеріалів ДКЗ як першу товарну продукцію гірничого підприємства використовує увесь ланцюжок видів продукції, що утворилися в результаті використання вибухових матеріалів чи механічних засобів. У товарних номенклатурах цей ланцюжок ідентифікують як камінь бутовий, піщано-щебеневі суміші та мінеральні піски.
