Незважаючи на впроваджені позитивні зміни у трудове законодавство України, на ринку праці все ще залишається низка проблемних питань та правових колізій при застосуванні дистанційної (надомної) роботи та гнучкого режиму робочого часу.
Тому законотворці (32 депутати) розробили проєкт Закону, до основних положень якого, зокрема, можна віднести:
- запровадити дві самостійні види (форми) роботи — дистанційну та надомну;
- право роботодавця при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу отримувати відомості про місце проживання або інше місце за її вибором, де буде виконуватись трудова функція (з метою належного оформлення працівника на дистанційну роботу);
- працівник ознайомлюється з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, локальними нормативними актами роботодавця, повідомленнями та іншими документами, з якими працівник має бути ознайомлений у письмовій формі, шляхом обміну електронними документами;
- працівник дистанційно ознайомлюється з вимогами щодо охорони праці шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема відеозв’язку;
- працівник може поєднувати дистанційну роботу з виконанням роботи в звичайному режимі на робочих місцях у приміщеннях чи на території роботодавця;
- роботодавець забезпечує безпечні і нешкідливі умови праці на робочих місцях на території і у приміщеннях роботодавця.
Облікувати витрати на маски, антисептики, термометри і прибирання? Та ще й так, щоб уникнути ПДФО, компенсувального ПДВ і до того ж виконати норматив з витрат на охорону праці? Проблема? Ми її розв’язали⏩
У разі прийняття, цей закон набере чинності з дня наступного після його опублікування.
Проєкт Закону від 04.09.2020 № 4051
