Роботодавець застосовував ПСП без заяви працівника: хто є відповідальний за сплату ПДФО
Податкову соціальну пільгу (ПСП) застосовують до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
ПСП починають застосовувати до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (пп. 169.2.2 Податкового кодексу України; ПК).
Проте ПСП до заробітної плати державних службовців застосовують під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги (пп. 169.2.3 ПК).
Перелік таких документів та порядок їх подання затвердив Кабмін постановою від 29.12.2010 № 1227.
У випадку, якщо платник має право на застосування пільги за кількома підставами, то в заяві необхідно вказати, яким видом пільги платник хоче скористатись та додати відповідні підтвердні документи (п. 169.3 ПК).
Якщо ж державний службовець має право на підвищений розмір ПСП, то він повинен подати заяву, в якій зазначає якою саме пільгою він бажає користуватися, та додати до заяви підтвердні документи.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ПК).
Отже, відповідальним за сплату ПДФО є працедавець, який застосував ПСП без отримання від працівника заяви про її застосування.