В найближчі кілька років Уряд планує домовитися з Євросоюзом про 5 «безвізів» у таких сферах:
«Промисловий безвіз» (угода АСАА). Це дозволяє виробникам промислової продукції отримувати необхідні сертифікати в Україні, а не їхати в ЄС у пошуках офіційного представника. Підписання цього безвізу може відбутися в найближчий рік.
«Авіаційний безвіз» (угода про Спільний авіаційний простір). Це означає, що українські авіаперевізники отримають розширений доступ на ринок ЄС і натомість європейські компанії зайдуть в Україну. Відтак конкуренція сприятиме зниженню цін на авіаквитки. Ринок авіаперевезень стане конкурентним, відкритим і прозорим. Цю угоду також планують підписати вже цьогоріч.
«Митний безвіз». Приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту та відповідно повноцінний запуск системи NCTS. За цими термінами стоїть вкрай важлива та фундаментальна реформа: обмін митними даними між Україною та країнами Європи. А це означає зменшення простору для шахрайства щодо митної вартості, а також спрощення роботи митниці для білого бізнесу. У березні цього року Держмитслужба розпочала етап національного застосування NCTS, а вже в 2022 році Україна може розпочати процес приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
«Енегетичний безвіз». Вже 2038 днів Україна не імпортує газ із Росії. Енергетичний безвіз з ЄС — це відокремлення від енергосистеми з Білоруссю та Росією та приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E. Ринок електроенергії стане більш конкурентним та прозорим. Це важливий етап для нашої енергетичної незалежності. Плануємо, що таке приєднання відбудеться вже в 2023 році.
«Цифровий безвіз», або приєднання до цифрового ринку ЄС. Електронна комерція, телекомунікації, цифрові послуги — все це частина Цифрового ринку ЄС. У 2020 році Мінцифри розробило Дорожню карту інтеграції до такого ринку.
За інформацією з офіційної сторінки у Фейсбук Дениса Шмигаля
