Закон № 2136 визначає особливості трудових відносин у період воєнного часу працівників усіх підприємств, установ, організацій, а також осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами. Зокрема, він передбачає:
· право роботодавця звільнити працівників на лікарняному чи у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною). У цьому разі датою звільнення буде перший робочий день, що настає за днем закінчення тимчасової непрацездатності, що зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки;
· право працівника звільнитися в день, який він зазначив у своїй заяві, у зв’язку з веденням бойових дій в районах, де розташоване підприємство, установа чи організація, та загрозою для його життя і здоров’я;
· звільнення роботодавця від відповідальності у разі несвоєчасної виплати зарплати, якщо він доведе, що порушення сталося внаслідок бойових дій або форс-мажору;
· введення поняття «призупинення дії трудового договору». Призупинення дії трудового договору — це коли роботодавець тимчасово припиняє забезпечувати працівника роботою, а працівник тимчасово припиняє виконувати роботи за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Закон № 2136 набере чинності 24.03.3022.
