Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (далі — Закон № 2464) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Окрім цього, для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Оскільки на сьогодні не внесено відповідних змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МДЗ від 09.09.2013 № 454 (далі — Порядок № 454), ДФС надає приклад формування показників звіту в таблиці 6 додатку 4 за січень 2015 року.
У програмному забезпеченні, за допомогою якого формується звіт, обов’язково необхідно відключити функцію «автоматичний розрахунок».
Наприклад, особа перебувала у трудових відносинах повний календарний місяць (січень 2015 року) і їй нарахували заробітну плату 609 грн., тобто менше мінімального розміру (працював на умовах неповного робочого часу). Сума, на яку платник у такому випадку нараховує єдиний внесок, становить 1218 грн. При цьому в таблиці 6 додатку 4 відображаємо:
- реквізит 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом звітного місяця» — 31 день;
- реквізит 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати/доходу (усього з початку звітного місяця)» — 609,00 грн.;
- реквізит 18 «Сума нарахованої заробітної плати/доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок» — 609,00 грн.;
- реквізит 19 «Сума утриманого єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати/доходу)» — 21,92 грн.
Усі інші реквізити заповнюються відповідно до Порядку № 454.
У разі якщо особа у звітному місяці пропрацювала два тижні, а решту часу перебувала на лікарняному, то в таблиці 6 додатку 4 відображаємо фактично нараховану заробітну плату за відпрацьований час. За умови, що заробітна плата за відпрацьований час менше мінімальної, питання необхідності донарахування сум єдиного внеску має розглядатися одночасно з нарахуванням сум допомоги з тимчасової втрати працездатності.
У разі якщо особу прийнято на роботу протягом звітного місяця і заробітна плата становить менше ніж мінімальний розмір, то єдиний внесок нараховується і утримується із фактичної суми заробітної плати.
Відповідно, суми про нараховану заробітну плату та нарахований і утриманий єдиний внесок повинні бути відображені в таблиці 1 додатка 4 Порядку № 454, а саме:
- у рядку 1.1 зазначаємо фактичну суму нарахованої заробітної плати, тобто 609,00 грн.;
- у рядку 2.1 — 1218,00 грн., тобто суму, яка відповідає мінімальному розміру заробітної плати;
- у рядку 3.1.1 — 447,74 грн. (1218,00х36,76%);
- у рядку 4.1 — 609,00 грн.;
- у рядку 5.1 — 21,92 грн. (609,00х3,6%).
