Вартість послуг мобільного зв’язку, що сплачуються юрособою за здійснення його працівником виробничих телефонних розмов, не розглядається як додаткове благо за наявності відповідних документів

Чи виникає об`єкт оподаткування ПДФО, якщо юридична особа сплачує вартість виробничих розмов, які здійснюють її працівники з мобільних телефонів, що обліковуються на балансі юрособи?

Відповідно до підпункту 14.1.47 Податкового кодексу України (ПК), додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПК).

Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності

Тобто вартість послуг мобільного зв’язку (телефонних розмов з мобільного телефону, який знаходиться на балансі юридичної особи), що сплачуються юридичною особою за здійснення його працівником виробничих телефонних розмов, не розглядається як додаткове благо за наявності відповідних документів, які підтверджують використання мобільного зв’язку виключно у виробничих цілях. Зокрема, це;

• угода про надання послуг мобільного зв’язку;

• список працівників, які забезпечуються мобільними телефонами у зв’язку з виробничою необхідністю;

• розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів і номер адресата, а також вартість розмов (послуга з так званої «деталізації рахунка»).