Пом'якшення валютних обмежень від НБУ: зміни діють з 4 травня

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Нацбанк постановою від 03.05.2024 № 56 передбачив низку кроків пом'якшення валютних обмежень, які діяли з лютого 2022 року

Пом'якшення валютних обмежень від НБУ: зміни діють з 4 травня

1. Скасовують всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг.

Бізнес може купувати та переказувати іноземну валюту за кордон для:

  • проведення операцій з імпорту робіт та послуг;
  • для оплати аеропортових та портових зборів, штрафів, а також членських внесків.

У зв’язку з цими змінами втрачає свою актуальність постанова КМУ «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту» від 24.02.2022 № 153. НБУ звернеться до Уряду з пропозицією щодо її скасування.

2. Забезпечують можливість бізнесу репатріювати «нові» дивіденди.

Підприємства матимуть змогу репатріювати дивіденди за корпоративними правами чи акціями за кордон, що нараховані за результатами діяльності за період, що розпочинається з 01.01.2024.

Це пом'якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди чи резервного капіталу. Щомісячний ліміт для репатріації «нових» дивідендів встановили на рівні 1 млн євро в еквіваленті.

3. Надають можливість переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою.

Юрособи та ФОП матимуть змогу переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу/оренди без додаткових обмежень щодо предмету лізингу/оренди, а також дати укладення договору. Раніше такий дозвіл поширювався лише на лізинг/оренду транспортних засобів. Відповідні зміни дадуть змогу бізнесу також розрахуватися за раніше укладеними договорами за лізингом/орендою, що фактично уможливить укладання нових договорів та залучення в Україну необхідного обладнання для ведення бізнес-діяльності.

4. Пом'якшують обмеження в частині погашення «нових» зовнішніх кредитів.

Йдеться про обслуговування й повернення резидентами «нових» зовнішніх кредитів, кошти за якими надходять в іноземній валюті з-за кордону після 20.06.2023 на рахунки позичальників в українських банках. Зокрема, з трьох до одного року зменшують мінімальний строк користування «новим» кредитом, за досягнення якого дозволяють купувати іноземну валюту для погашення такого кредиту. Відповідно заборону купувати валюту для погашення «нових» кредитів застосовуватимуть виключно для погашення короткострокових кредитів строком до одного року. Крім того, бізнес зможе купувати іноземну валюту для сплати процентів за «новими» кредитами, незалежно від строку користування кредитом.

5. Надають можливість погашати проценти за «старими» зовнішніми кредитами.

Резиденти-позичальники зможуть переказувати кошти за кордон для оплати процентних платежів за «старими» зовнішніми кредитами, що відповідно до умов кредитного договору підлягають сплаті в період із 24.02.2022. У межах одного договору для прострочених (станом на 01.05.2024) процентних платежів надали можливість переказувати не більше 1 млн євро в еквіваленті за один календарний квартал. Водночас це обмеження не застосовуватимуть до майбутніх планових процентних платежів.

6. Пом'якшують обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.

Щомісячний ліміт для проведення таких операцій (одним представництвом однієї компанії) встановили на рівні 5 млн євро в еквіваленті.

Ці та низка інших технічних змін передбачає постанова НБУ «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» від 03.05.2024 № 56. Переважна більшість положень документа набрала чинності з 04.05.2024. У частині репатріації «нових» дивідендів зміни діятимуть з 13.05.2024.

За інформацією НБУ

додаток

👇 Святкова пропозиція

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Електронні гроші: як працюють і як їх обліковувати в Україні

Що таке електронні гроші, який їхній вплив на оподаткування, бухгалтерський облік операцій з електронними грошима, чим вони відрізняються від цифрових грошей і криптовалют — ці та інші пов’язані питання у цьому огляді
2283

Фінансовий моніторинг у 2025 році: порогові операції, підозрілі платежі, нові правила

Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
93278

Розрахунково-платіжна відомість працівника: форма, зразок і порядок заповнення

Про розрахунково-платіжну відомість та її призначення розповімо у даній консультації. Також наведемо зразок заповнення розрахунково-платіжної відомості та повідомлення про розміри виплат (розрахункового листка)
63103

Інтернет-торгівля і РРО: коли потрібен касовий апарат при онлайн-продажах

Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
22558

Платіжна інструкція 2025: правила заповнення та приклад

Платіжну інструкцію запровадили замість платіжного доручення. Тепер цей документ оформлюють лише з використанням номера рахунку у міжнародному форматі IBAN. Розбираємо, як правильно заповнити платіжну інструкцію, які реквізити вказати та на що звернути увагу, щоб уникнути помилок. Також наведемо приклад заповненого документа
143290

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді