Фінансовий лізинг: критерії, оподаткування, бухоблік

Фінансовий лізинг та кредит – схоже і відмінне

Договір фінансового лізингу поєднує в собі ознаки трьох видів угод: оренди, купівлі-продажу та кредиту. Однак юридично відрізняється від них. Майно за фінансовим лізингом подається на строк та за плату. За своєю ж економічною суттю фінансовий лізинг вважається різновидом кредитування. Правила їхнього оподаткування та обліку у чомусь схожі, наприклад лізингові платежі, як і погашення кредиту банку не обкладаються ПДВ. Порівняння фінансового лізингу й кредиту наведено у таблиці нижче.

Певну подібність можна знайти також між фінансовим лізингом та продажем на виплат, що демонструє таблиця нижче.

Укладання договорів фінансового лізингу регулюється ЦКУ, ГКУ, а також спеціальним нормативним документом – Законом «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 р. № 1201 (далі – Закон про фінлізинг). Він набув чинності 13 червня 2021 року, замінивши свого попередника..

Для цілей бухгалтерського обліку як синонім фінансового лізингу використовується інший термін – фінансова оренда (НП(С)БО 14 «Оренда»). Це одне й теж  саме, хоча у НП(С)БО 14 є самостійні критерії визнання операції фінансовою орендою, а тому результат може не співпадати з юридичною трактовкою договору (детальніше – далі). 

Декларація з прибутку за рік: приклад заповнення із додатками

Звітна кампанії з податку на прибуток вже розпочалась, тож саме час згадати всі нюанси складання декларації з прибутку. Детальний приклад заповнення річної декларації та додатків до неї, знайдете у консультації

ЧИТАТИ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Яке майно можна передати у фінансовий лізинг

Ключові особливості предмету договору фінансового лізингу є:  

• обʼєкт фінансового лізингу набувається у власність лізингодавцем (ч. 1 ст. 806 ЦКУ, ч. 1 ст. 1 Закону про фінлізинг);
• передається у користування замовнику послуги (лізингоотримувачу) на строк не менше 1 року (ч. 2 ст. 5 Закону про фінлізинг);
• його передача здійснюється на платній основі (ч. 1 ст. 806 ЦКУ, ч. 1 ст. 1 Закону про фінлізинг);
• предметом договору може бути тільки основний засіб (ч. 1 ст. 807 ЦКУ, ч. 1 ст. 6 Закону про фінлізинг).

Предметом фінансового лізингу не можуть бути земельні ділянки та інші природні об’єкти (ч. 2 ст. 807 ЦКУ, ч. 2 ст. 6 Закону про фінлізинг). Також не можна у фінлізинг здавати єдині майнові комплекси та ще деякі об’єкти з ч. 2 ст. 3  Закону «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 р. № 157. Найчастіше у лізинг беруть транспортні засоби, комбайни та іншу с/г техніку, верстати та інше обладнання.

Увага: об’єктом фінлізингу можуть бути тільки основні засоби, а строк договору – не менше 1 року.

Основний засіб, нагадуємо, має насьогодні два визначення – суто бухгалтерське та податкове. Основним засобом вважається:

• для цілей бухгалтерського обліку – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі діяльності, строк корисного використання яких перевищує 1 рік;
• для цілей оподаткування (пп. 14.1.138 ПКУ) – до облікового визначення додається ще декілька умов – до основних засобів у податковому розумінні не відносяться вартість землі, а сама їхня вартість має перевищувати 20000 грн.  

Об’єкт фінансового лізингу не може включатися до складу ліквідаційної маси лізингоотримувача у разі визнання його банкрутом (ч. 7 ст. 7 Закону про фінлізинг). Крім того, він не може бути конфіскований, на нього не може бути накладений арешт третіми особами через дії/бездіяльність лізингоотримувача (ч. 6 ст. 7 Закону про фінлізинг.

Фінансовий лізинг – це фінансова послуга

Послуги фінансового лізингу можуть надавати як банки, так і інші підприємства. За ч. 1 ст. 1 Закону про фінлізинг лізингодавцем може бути лише юрособа, яка набула у встановленому законом порядку право надавати послуги з фінансового лізингу. Що це за порядок прямо Закон про фінлізинг не визначає. Однак у ньому згадується про те, що держрегулювання ринку фінансових послуг здійснює НБУ (ч. 1 ст. 4 Закону про фінлізинг). Також у пп. «5» ч. 1 ст. 4 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664 (далі – Закон № 2664) фінансовий лізинг згадується серед фінансових послуг.

Увага: лізингодавцями можуть бути банки, лізингові компанії, автосалони, інші юрособи за умови отримання ліцензії на надання послуг фінансового лізингу.

Фінансові послуги потребують ліцензування. Хоча Закон про фінлізинг про ліцензування прямо й не згадує, але питання ліцензування фінансового лізингу наразі врегульоване Положенням про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, що затверджене Постановою правління НБУ від 24.12.2021 р. № 153 (далі – Положення № 153). Так, за пп. «25» п. 2 розділу І лізингодавець повинен мати ліцензію на надання послуг фінансового лізингу та відомості про яку включені до Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги.

Зараз такі ліцензії видає НБУ (пп. «65» розділу ІІ Положення № 153), а раніше – Нацкомфінпослуг. Однак старі ліцензії від Нацкомфінпослуг залишаються діючими (п. 12 вищезгаданої постанови Правління НБУ від 24.12.2021 р. № 153).

Увага: невизнання договору фінансового лізингу з боку ДПС має наслідки по податковому кредиту з ПДВ.

Зверніть увагу, що всі ці питання про наявність ліцензії у лізингодавця – це вкрай важливо для забезпечення дійсності договору фінансового лізингу. Податківці у ході перевірок уже неодноразово використовували наступний прийом: відсутність лізингодавця на обліку означає те, що укладений договір не є договором фінансового лізингу попри свою назву. Отже, його можна перекваліфікувати на споріднений за змістом договір, наприклад договір оренди або договір купівлі-продажу на виплат. Як наслідок, можуть донарахувати ПДВ на уже сплачені орендні платежі та штраф/пеню за недоплату ПДВ за періоди сплати лізингових платежів. Або ж не визнати податковий кредит у орендаря при отриманні об’єкта лізингу.

Увага: при отриманні об’єкта у фінансовий лізинг перевірте наявність ліцензії та ознайомтесь в внутрішніми правилами щодо надання послуг фінансового лізингу.

Виплачуємо роялті резидентові США

Коли нерезидент має зареєструватися на території України
За якою ставкою оподатковувати роялті, виплачені нерезиденту
За яких умов можна застосувати знижену ставку оподаткування

ЕКСПЕРТ ПОЯСНЮЄ

Обов’язки та права лізингодавця

У ч. 2 ст. 20 Закону про фінлізинг серед обов’язків лізингодавця згадується відшкодування лізингоодержувачу витрат на поліпшення об’єкта фінансового лізингу, які були здійснені за письмовою згодою лізингодавця.

Якщо лізингоотримувач – фізособа, то лізингодавець відтепер зобов’язаний (ч. 2 ст. 13 Закону про фінлізинг):

• до укладення договору безоплатно надати такому в електронній формі або у формі паперового документа актуальну інформацію, яка необхідна для порівняння різних пропозицій цього лізингодавця, аби фізособа могла прийняти рішення щодо укладення угоди. При цьому мають бути вказані дата надання та строки актуальності;
• надати всі необхідні пояснення, зокрема роз’яснені всі істотні характеристики договору та наслідки, у т.ч. при невиконанні умов договору. Так, щодо об’єкта лізингу відтепер мають бути зазначені найменування, а також його індивідуальні ознаки, які дозволяють чітко ідентифікувати такий об’єкт. Серед істотних умов порядок і графік сплати лізингових платежів (ст. 14 Закону про фінлізинг).

Зверніть також увагу, окрім вимог Закону про фінлізинг ще є ліцензійні умови яких також має дотримуватися лізингодавець, зокрема:

• мати власний вебсайт та забезпечувати належний (безперебійний) порядок його роботи (п. 83 розділу ІІ Положення № 153);

• розкривати на такому веб-сайті інформацію клієнтам та споживачам, яка вимагається НБУ (п. 84 розділу ІІ Положення № 153), наприклад ознайомлювати клієнта з внутрішніми правилами надання послуг фінансового лізингу.

Серед прав лізингодавця:

• можливість повернути об’єкт лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса (ч. 4 ст. 17 Закону про фінлізинг). Однак лізингові платежі поверненню не підлягають (ч. 1 і ч. 2 ст. 809¹ ЦКУ);
• відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, якщо лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі (частково або в повному обсязі) та прострочення становить більше 30 календарних днів (ч. 4 ст. 17 Закону про фінлізинг).

Фінансовий лізинг і фінансовий моніторинг

Операція фінансового лізингу може бути об’єктом фінмоніторингу. Це значить, що лізингоотримувачу доведеться надавати документи банку для підтвердження легальності коштів, які він платить за лізинг.

Уже за суми платежів понад 30 тис. грн можливий моніторинг ділових відносин та інші заходи належної перевірки, включаючи походження коштів (ч. 3 ст. 11, ст. 12-13 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361, далі – Закон № 361). Банк або небанківська фінансова установа (лізингова компанія) має право зажадати певні документи щодо підтвердження легальності походження коштів. Особливо, це стосується новостворених суб’єктів господарювання.

Увага: операції фінансового лізингу підлягають процедурам належної перевірки, якщо платежі більші за 30 тис. грн, наприклад підтвердження джерел походження коштів.

Суб’єктами фінмоніторингу є не тільки банки, але й нефінансові установи, якщо вони надають окремі фінансові послуги (пп. «9» ч. 2 ст. 6 Закону № 361). При цьому якихось вимог про мінімальну кількість таких послуг на рік Закон № 361 не містить, тому всі лізингодавці наразі є суб’єктами фінансового моніторингу.

Строк корисного використання ОЗ: як визначати і коли переглядати

Щоб узяти на баланс об’єкт ОЗ, визначте строк його корисного використання. Адже від нього залежить, протягом якого часу об’єкт амортизуватиметься в обліку й, відповідно, впливатиме на фінрезультат підприємства. Стаття допоможе визначити строк корисного використання і вчасно його переглянути

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Нотаріальне посвідчення договорів фінансового лізингу

Наразі договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін, про що прямо зазначено у ч. 2 ст. 15 Закону про фінлізинг. Однак, якщо договір фінансового лізингу укладений щодо транспортного засобу та однією зі сторін договору є фізособа, то  тоді нотаріальне посвідчення стає обов’язковим, якщо є вимога однією зі сторін договору, тобто лізингодавця чи самої фізособи.

Увага: новий Закон про фінлізинг чітко визначив, що нотаріально посвідчувати договір фінлізингу в обов’язковому порядку не потрібно.

До нового Закону про фінлізинг існувала судова практика з боку податківців визнавати нікчемними договори фінансового лізингу, які не були посвідчені нотаріально, наприклад при передачі транспортного засобу у фінлізинг фізичній особі. Чітке врегулювання даного питання з боку Закону про фінлізинг має зняти дану проблему. Однак тут з’явився ще один підводний камінь – необхідність дозволу подружжя при укладенні договору фінлізингу, якщо фізособа-лізингоотримувач сімейна (ч. 4 ст. 13 Закону про фінлізинг). За відсутності дозволу можна знову ж визнати договір нікчемним.  

Податкові критерії фінансового лізингу

Недотримання податкових критеріїв може мати наслідком невизнання податківцями операції фінансовим лізингом  та донарахування податкового зобов’язання з ПДВ. Одразу зазначимо, що бухгалтерські критерії (п. 4 розділу І НП(С)БО 14)  та податкові критерії  (пп. 14.1.97 ПКУ) дещо відрізняються. Щодо ПКУ та Закону про фінлізинг – умови зараз однакові (ст. 5 Закону про фінлізинг). За податковим підходом, щоб угода була фінансовим лізингом достатньо виконання хоча б однієї з умов: 

• перша умова: строк передачі об’єкта лізингу перевищує строк, за який амортизується 75% його вартості. Орендар зобов’язаний протягом строку дії договору придбати об’єкт лізингу за ціною договору. Все це має дотримуватися одночасно;
• друга умова: балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору становить не більш як 25% первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу на початок дії договору;
• третя умова: сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди має дорівнювати первісній вартості об’єкта лізингу або перевищувати її;
• четверта умова: унікальність об’єкта лізингу, коли він виготовляється на замовлення та не може бути використаний іншими особами через його певні технологічні та якісні характеристики.  

Приклад застосування податкових критеріїв. Виходить така ситуація:

• строк експлуатації транспортного засобу 5 років (мінімальний за пп. 138.3.3 ПКУ);
• метод амортизації прямолінійний.

Тоді амортизація 75% вартості наступає в таких умовах через 45 місяців (3 роки та 9 місяців). Отже, договір фінансового лізингу має мати строк не менше цього строку.

Також можна прописати й прискорену амортизацію предмета фінансового лізингу – ДПС ніяких роз’яснень з цього приводу не давала.

Увага: одна з ознак фінлізингу: лізингові платежі > вартість предмета лізингу.

Однак у більшості випадків завжди при фінансовому лізингу дотримується третя умова, так як лізингодавець має не тільки компенсувати вартість об’єкта, але й отримати прибуток.

Проте попри всі наведені вище критерії сторони можуть визнати договір, який відповідає умовам фінансового лізингу, операційною орендою (оперативним лізингом) і застосовувати правила оподаткування такі ж, як для звичайної оренди. Така можливість роз’яснюється у листі ДФС від 03.10.2016 № 21417/6/99-99-15-02-02-15. Тобто при укладенні договору у його назві прямо зазначити, що це є договором оперативного лізингу (оренди).

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2023 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ — 2023 ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2023 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Бухгалтерські критерії фінансового лізингу

Щодо бухгалтерських критеріїв визнання фінансової оренди, то п. 4 розділу І НП(С)БО 14 містить їх тепер лише 5, а не 8. Вони відрізняються від податкових і є такими:

• право власності орендаря на актив після закінчення строку оренди. Однак це лише одна з умов, так як у п. 4 розділу І НП(С)БО 14 прямо зазначається, що право власності на орендований актив може передаватися або й не передаватися;
• можливість придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;
• строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди (незалежно від передачі права власності);
• теперішня вартість мінімальних орендних платежів ≥ справедлива вартість об’єкта оренди;
• особливий характер орендованого активу. Це означає, що він може використовуватися лише орендарем без певних витрат на його поліпшення.

На практиці виникає проблема розбіжностей у застосуванні податкових і бухгалтерських критеріїв. Визнання договору фінансовою орендою за податковими критеріями може означати донарахування ПДВ податківцями. Бухгалтерські критерії натомість впливають на облік доходів і витрат, а отже, податок на прибуток.  Отже, краще, аби не створювати додаткових податкових ризиків, при укладенні договору оренди заздалегідь подбати про одночасне дотримання і бухгалтерських, і податкових критеріїв.

Чи обов’язковий викуп об’єкта лізингу

Ні, не обов’язковий (ч. 2 ст. 7 Закону про фінлізинг). Об’єкт, наприклад, може бути переданий в користування на 5 років, повністю за цей строк амортизований та за нульовою балансовою вартістю повернутий назад лізингодавцю. Така угода може бути визнана фінансовим лізингом за другим критерієм пп. 14.1.97 ПКУ незалежно від суми сплачених лізингових платежів та незважаючи на відсутність переходу права власності. Про необов’язковість переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу прямо згадується й у п. 4 розділу І НП(С)БО 14.

Фінансовий лізинг: оподаткування

Правила оподаткування фінансового лізингу зводяться до такого:

• податок на прибуток.  У малодоходників усе, як у бухгалтерському обліку. У великодоходників можуть бути тільки стандартні податкові різниці, які пов’язані з основними засобами (п. 138.1 і п. 138.2 ПКУ);
• ПДВ. Передача об’єкта фінансового лізингу – це постачання товарів (пп. «а» пп. 14.1.191 ПКУ), а отже сама передача об’єкта фінансового лізингу підпадає під оподаткування ПДВ. Це ж саме стосується повернення об’єкта лізингу (див. таблицю нижче).

Звертаємо увагу, що податкове зобов’язання та податковий кредит з ПДВ виникають лише на дату передачі об’єкта лізингу, а не на дату здійснення авансових платежів. Стандартне правило «першої події» тут не працює, так як до оренди застосовуються окремі норми ПКУ. Про це детально у листі Офісу ВПП ДФС від 16.03.2018 р. № 1046/ІПК/28-10-01-03-11.

Увага: правило першої події при передачі об’єкта лізингу не застосовується.

ПДВ при поверненні об’єкта лізингу. Насьогодні оподаткування повернення об’єкта лізингу (у тому числі на основі виконавчого припису нотаріуса) здійснюється за правилами, наведеними у таблиці нижче.

Отримали запит від ДПС — дійте за алгоритмом

Підприємства дедалі частіше отримують запити від податкової з вимогою надати інформацію про певну операцію і всі документи до неї. Радимо до таких запитів ставитися серйозно і в жодному разі їх не ігнорувати. З’ясуємо, як підготувати відповідь на запит податківців і при цьому уникнути ризиків

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Фінансовий лізинг і судова практика

Через введення у дію нового Закону про фінлізингу частина колишньої судової практики, яка пов’язана з вадами минулого закону втрачає актуальність, наприклад з питань нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу. Отже, розглянемо лише приклади актуальних справ у таблиці нижче.

Фінансовий лізинг: дисконтування

Дисконтування довгострокових зобов’язань вимагаються п. 9 НП(С)БО 11 «Зобов’язання». Однак за вимогами п. 3 НП(С)БО 11 слід керуватися правилами спеціалізованих стандартів. Для фінансового лізингу – це НП(С)БО 14. Отже, дисконтування в обліку фінлізингу є, але дещо за іншими правилами.

Так, за п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 14 для орендаря (лізингоотримувача) правило найменшої з двох вартостей (справедлива чи теперішня) діє не тільки для оцінки об’єкта лізингу (активу), але й для зобов’язань по ньому. Різниця між цими двома вартостями розподіляється між звітними періодами із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок зобов’язань на початок звітного періоду. Нараховані відсотки включаються до складу фінансових витрат (див. приклад 1).  Це і є свого роду дисконтуванням, але за іншим правилами, тому дисконтувати щось додатково не потрібно, а норму п. 9 НП(С)БО 11 можна вважати такою, що виконується.

Фінансовий лізинг: бухгалтерський облік

Основними правилами обліку операцій фінансового лізингу (фінансової оренди у НП(С)БО 14) у лізингоотримувача можна назвати:

• оприбуткування об’єкта фінансового лізингу здійснюється за вартістю, що є найменшою з двох: справедлива вартість (вартість об’єкта за договором фінансового лізингу) чи теперішня вартість суми мінімальних лізингових платежів (п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 14);
• до первісної вартості об’єкта фінансового лізингу можна включити витрати на монтаж, доставку, сплату реєстраційних зборів і т.д., так як об’єкт лізингу є основний засіб і для нього діють положення п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби». Також з 07.02.2023 року за оновленою версією НП(С)БО 14 до первісної вартості активу включаємо первісні прямі витрати, які безпосередньо пов’язані з укладенням договору оренди (витрати, пов’язані з переговорами, юридичні послуги) слід віднести на збільшення вартості визнаного активу. До таких витрат належать витрати, пов’язані з переговорами, юридичні послуги (за умови, що без них укласти договір фінансової оренди було неможливо) (абз. 2 п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 14);
• відображається не тільки актив, але й у тій же вартості довгострокове фінансове зобов’язання за субрахунком 531 «Довгострокові зобов’язання з оренди»;
• сума зобов’язання по договору фінансового лізингу, що має бути погашена протягом поточного року, відображається за субрахунком 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»;
• нарахування відсоткової частини лізингових платежів відбувається за субрахунком 952 «Фінансові витрати» та 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками».

Новим в обліку оренди є облік первісних прямих витрат. Якихось суттєвих змін в обліку оренди з оновленням НП(С)БО 14 у лютому 2023 року в обліку орендаря не сталося.

Помилковий платіж: як повернути кошти або зарахувати на потрібний бюджетний рахунок без штрафів

Якщо сплатите податок не на той рахунок, ДПС вже не штрафуватиме. Це справедливо, адже ви все одно поповнили бюджет держави. Але врегулювати напрям сплати податку маєте самотужки, подавши заяву до податкової

КОНСУЛЬТАЦІЯ ЕКСПЕРТА + ЗРАЗОК ЗАЯВИ

Приклад 1. ТОВ «Едельвейс» отримує у фінансовий лізинг легковий автомобіль Renault Sandero Stepway у січні 2023 р. з переходом права власності в момент здійснення останнього платежу до лізингоотримувача. Умови договору:

• договірна вартість автомобіля: 407021 грн;
• разова комісія: 3% від суми кредиту;
• аванс: 35% вартості автомобіля;
• відсоткова ставка по лізингу: 17,8% (припустима ставка відсотка). Якщо вона у договорі не вказана, то слід взяти ставку відсотка на можливі позики орендаря;
• строк лізингу: 24 місяці;
• періодичність сплати платежів: щомісяця в кінці;
• щомісячний лізинговий платіж: 13182,57 грн.

Первісних прямих витрат у орендаря не було.

Таким чином, сума авансу: 142457 грн (= 0,35×407021 грн). Залишок договірної вартості автомобіля, що залишається несплаченою (тіло кредиту): 407021 – 142457 = 264564 грн.

Розрахунок лізингових платежів наведений у таблиці нижче.

За вимогою п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 14 при оприбуткуванні автомобіля лізингоотримувачу необхідно розрахувати теперішню вартість мінімальних лізингових платежів (ТВА). Формули для їхнього розрахунку були раніше у колишній версії НП(С)БО 14. Однак у новій версії цей додаток узагалі прибрали. Отже, розрахунок здійснюємо самостійно, керуючись знаннями з фінансово-економічних розрахунків. Зручніше для цього використати EXCEL.

По даному прикладу ТВА дорівнює (в англомовній версії EXCEL): =PV(0,178/12;24;-13182,57), де 13182,57 – без округлень лізинговий платіж за місяць, який беремо з договору про фінансовий лізинг (≈13183 грн); 0,178/12 – річна ставка відсотка, поділена на кількість місяців (місячна ставка); 24 – кількість періодів (24 місяці). Для російськомовної версії EXCEL формула має вигляд: =ПС(0,178/12;24;-13182,57).

Результат розрахунку ТВА за наведеною формулою: 264564 грн, тобто отримали договірну вартість авто. Це цілком логічно, так як лізинговий платіж (ануїтет) був розрахований на основі договірної вартості та відсоткової ставки та не містив ніяких додаткових складових (наприклад, винагороди лізингодавцю тощо). Якби була ще винагорода, то ТВА вийшло б більшим за договірну вартість. Отже, у переважній більшості випадків об’єкт оприбутковується за договірною вартістю (у платників ПДВ – за мінусом ПДВ).

Увага: теперішня вартість мінімальних орендних платежів, як правило, дорівнює договірній або більша, якщо є додаткова винагорода лізингодавцю.

За даними прикладу 1 бухгалтерські проведення будуть такі, як наведено у таблиці нижче.