Фінансовий лізинг: критерії, оподаткування, бухоблік

UA RU
Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Фінансовий лізинг у чомусь подібний до банківського кредиту – він дає можливість отримати бажане майно раніше, та виплачувати кошти за нього поступово, але з відсотками. В консультації про фінансовий лізинг, податкові і бухгалтерські критерії фінансового лізингу, оподаткування і бухгалтерський облік у лізингоотримувача

Фінансовий лізинг та кредит: схоже і відмінне

Договір фінансового лізингу поєднує в собі ознаки трьох видів угод: оренди, купівлі-продажу та кредиту. Однак юридично відрізняється від них. Майно за фінансовим лізингом подається на строк та за плату. За своєю ж економічною суттю фінансовий лізинг – це різновид кредитування. Правила їхнього оподаткування та обліку у чомусь схожі, наприклад лізингові платежі, як і погашення кредиту банку не обкладаються ПДВ. Порівняння фінансового лізингу й кредиту наведено у таблиці нижче.

Про фінансовий лізинг та кредит – далі у порівнянні.

ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ І КРЕДИТ: СПІЛЬНА ТА ВІДМІННЕ

Фінансовий лізинг: ВІДМІННЕ

СПІЛЬНЕ

Кредит у банку: ВІДМІННЕ

Предмет лізингу спочатку лізингодавець купує, а вже потім передає лізингоотримувачу (як за попередньою домовленістю, так і без такої)

1. В обох операціях є сплата % та тіла кредиту (тобто вартості самого майна). 

2. Найбільша подібність між фінансовим лізингом та кредитом під заставу: у разі несплати предмет лізингу/предмет застави повертається лізингодавцю/банку

Отримувач кредиту купує потрібний предмет самостійно, як правило, у третіх осіб (не в банку). Виняток – продаж банком заставного майна

Певну подібність можна знайти також між фінансовим лізингом та продажем на виплат, що демонструє таблиця нижче.

ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ І ПРОДАЖ НА ВИПЛАТ: СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННЕ

Фінансовий лізинг: ВІДМІННЕ

СПІЛЬНЕ

Продаж на виплат (у розстрочку): ВІДМІННЕ

Лізингові платежі перевищують вартість предмету лізингу. Ця різниця – це % лізингодавця. У лізинг можна передати лише майно, яке визначене індивідуальними ознаками та відповідає критеріям основних засобів (ч. 1 ст. 807 ЦК)

Майно одразу передається отримувачу. Його вартість сплачується частинами. При несплаті повертається. До відносин за договором фінлізингу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (ч. 2 ст. 806 ЦК)

Сума платежів дорівнює вартості самого предмета. Щоправда така ціна може бути завищена або бути без знижки, яка є при сплаті одразу, тощо. Майно може бути будь-яке, як з індивідуальними ознаками, так і без, наприклад сировина, матеріали, напівфабрикати

Укладання договорів фінансового лізингу регулюється ЦК, ГК, а також спеціальним нормативним документом – Законом України «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 № 1201-IX (далі – Закон про фінлізинг).

Для цілей бухгалтерського обліку як синонім фінансового лізингу використовується інший термін – фінансова оренда (НП(С)БО 14 «Оренда»). Це одне й теж саме, хоча у НП(С)БО 14 є самостійні критерії визнання операції фінансовою орендою, а тому результат може не співпадати з юридичною трактовкою договору (детальніше – далі).

Яке майно можна передати у фінансовий лізинг

Ключові особливості предмету договору фінансового лізингу є:

  • обʼєкт фінансового лізингу набувається у власність лізингодавцем (ч. 1 ст. 806 ЦК, ч. 1 ст. 1 Закону про фінлізинг);
  • передається у користування замовнику послуги (лізингоотримувачу) на строк не менше 1 року (ч. 2 ст. 5 Закону про фінлізинг);
  • його передача здійснюється на платній основі (ч. 1 ст. 806 ЦК, ч. 1 ст. 1 Закону про фінлізинг);
  • предметом договору може бути тільки основний засіб (ч. 1 ст. 807 ЦК, ч. 1 ст. 6 Закону про фінлізинг).

Предметом фінансового лізингу не можуть бути земельні ділянки та інші природні об’єкти (ч. 2 ст. 807 ЦК, ч. 2 ст. 6 Закону про фінлізинг). Також не можна у фінлізинг здавати єдині майнові комплекси та ще деякі об’єкти з частини 2 статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX. Найчастіше у лізинг беруть транспортні засоби, комбайни та іншу с/г техніку, верстати та інше обладнання.

Увага: об’єктом фінлізингу можуть бути тільки основні засоби, а строк договору – не менше 1 року.

Основний засіб, нагадуємо, має насьогодні два визначення – суто бухгалтерське та податкове. Основним засобом вважається:

  • для цілей бухгалтерського обліку – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі діяльності, строк корисного використання яких перевищує 1 рік;
  • для цілей оподаткування (пп. 14.1.138 Податкового кодексу України, даліПК) – до облікового визначення додається ще декілька умов – до основних засобів у податковому розумінні не відносяться вартість землі, а сама їхня вартість має перевищувати 20000 грн.

Об’єкт фінансового лізингу не може включатися до складу ліквідаційної маси лізингоотримувача у разі визнання його банкрутом (ч. 7 ст. 7 Закону про фінлізинг). Крім того, він не може бути конфіскований, на нього не може бути накладений арешт третіми особами через дії/бездіяльність лізингоотримувача (ч. 6 ст. 7 Закону про фінлізинг).

Фінансовий лізинг – це фінансова послуга

Послуги фінансового лізингу можуть надавати як банки, так і інші підприємства. За частиною 1 статті 1 Закону про фінлізинг лізингодавцем може бути лише юрособа, яка набула у встановленому законом порядку право надавати послуги з фінансового лізингу. Що це за порядок прямо Закон про фінлізинг не визначає. Однак у ньому згадується про те, що регулювання ринку фінансових послуг здійснює НБУ (ч. 1 ст. 4 Закону про фінлізинг). Також у підпункті «4» частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» від 14.12.2021 № 1953-IX фінансовий лізинг згадується серед фінансових послуг.

Увага: лізингодавцями можуть бути банки, лізингові компанії, автосалони, інші юрособи за умови отримання ліцензії на надання послуг фінансового лізингу.

Фінансові послуги потребують ліцензування. Хоча Закон про фінлізинг про ліцензування прямо й не згадує, але питання ліцензування фінансового лізингу наразі врегульоване Положенням про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, яке затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2023 № 199 (даліПоложення № 199). Так, за підпунктом «4» п. 140 розділу 11 лізингодавець повинен мати ліцензію на надання послуг фінансового лізингу та відомості про яку включені до Реєстру небанківських фінансових установ. Зараз такі ліцензії видає НБУ, а раніше – Нацкомфінпослуг.

Увага: невизнання договору фінансового лізингу з боку ДПС має наслідки за податковим кредитом з ПДВ.

Зверніть увагу, що всі ці питання про наявність ліцензії у лізингодавця – це вкрай важливо для забезпечення дійсності договору фінансового лізингу. Податківці у ході перевірок уже неодноразово використовували наступний прийом: відсутність лізингодавця на обліку означає те, що укладений договір не є договором фінансового лізингу попри свою назву. Отже, його можна перекваліфікувати на споріднений за змістом договір, наприклад договір оренди або договір купівлі-продажу на виплат. Як наслідок, можуть донарахувати ПДВ на уже сплачені орендні платежі та штраф/пеню за недоплату ПДВ за періоди сплати лізингових платежів. Або ж не визнати податковий кредит у орендаря при отриманні об’єкта лізингу.

Увага: при отриманні об’єкта у фінансовий лізинг перевірте наявність ліцензії та ознайомтесь в внутрішніми правилами щодо надання послуг фінансового лізингу.

Обов’язки та права лізингодавця

У ч. 2 ст. 20 Закону про фінлізинг серед обов’язків лізингодавця згадується відшкодування лізингоодержувачу витрат на поліпшення об’єкта фінансового лізингу, які були здійснені за письмовою згодою лізингодавця.

Якщо лізингоотримувач – фізособа, то лізингодавець відтепер зобов’язаний (ч. 2 ст. 13 Закону про фінлізинг):

  • до укладення договору безоплатно надати такому в електронній формі або у формі паперового документа актуальну інформацію, яка необхідна для порівняння різних пропозицій цього лізингодавця, аби фізособа могла прийняти рішення щодо укладення угоди. При цьому мають бути вказані дата надання та строки актуальності;
  • надати всі необхідні пояснення, зокрема роз’яснені всі істотні характеристики договору та наслідки, у т.ч. при невиконанні умов договору. Так, щодо об’єкта лізингу відтепер мають бути зазначені найменування, а також його індивідуальні ознаки, які дозволяють чітко ідентифікувати такий об’єкт. Серед істотних умов порядок і графік сплати лізингових платежів (ст. 14 Закону про фінлізинг).

Зверніть також увагу, окрім вимог Закону про фінлізинг ще є ліцензійні умови яких також має дотримуватися лізингодавець, зокрема:

  • мати власний вебсайт та забезпечувати належний (безперебійний) порядок його роботи (п. 57 розділу 5 Положення № 199);
  • розкривати на такому веб-сайті інформацію клієнтам та споживачам, яка вимагається НБУ (п. 59 розділу 5 Положення № 199), наприклад ознайомлювати клієнта з внутрішніми правилами надання послуг фінансового лізингу.

Серед прав лізингодавця:

  • можливість повернути об’єкт лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса (ч. 4 ст. 17 Закону про фінлізинг). Однак лізингові платежі поверненню не підлягають (ч. 1 і ч. 2 ст. 8091 ЦК);
  • відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, якщо лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі (частково або в повному обсязі) та прострочення становить більше 30 календарних днів (ч. 4 ст. 17 Закону про фінлізинг).

Фінансовий лізинг і фінансовий моніторинг

Операція фінансового лізингу може бути об’єктом фінмоніторингу. Це значить, що лізингоотримувачу доведеться надавати документи банку для підтвердження легальності коштів, які він платить за лізинг.

Уже за суми платежів понад 30 тис. грн можливий моніторинг ділових відносин та інші заходи належної перевірки, у т.ч. походження коштів (ч. 3 ст. 11, ст. 12, ст. 13 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IXдалі – Закон № 361). Банк або небанківська фінансова установа (лізингова компанія) має право зажадати певні документи щодо підтвердження легальності походження коштів. Особливо, це стосується новостворених суб’єктів господарювання.

Увага: операції фінансового лізингу підлягають процедурам належної перевірки, якщо платежі більші за 30 тис. грн, наприклад підтвердження джерел походження коштів.

Суб’єктами фінмоніторингу є не тільки банки, але й нефінансові установи, якщо вони надають окремі фінансові послуги (пп. «9» ч. 2 ст. 6 Закону № 361). При цьому якихось вимог про мінімальну кількість таких послуг на рік Закон № 361 не містить, тому всі лізингодавці наразі є суб’єктами фінансового моніторингу.

Нотаріальне посвідчення договорів фінансового лізингу

Наразі договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін, про що прямо зазначає частина 2 статті 15 Закону про фінлізинг. Однак, якщо договір фінансового лізингу укладений щодо транспортного засобу та однією зі сторін договору є фізособа, то тоді нотаріальне посвідчення стає обов’язковим, якщо є вимога однією зі сторін договору, тобто лізингодавця чи самої фізособи.

Увага: новий Закон про фінлізинг чітко визначив, що нотаріально посвідчувати договір фінлізингу в обов’язковому порядку не потрібно.

До нового Закону про фінлізинг існувала судова практика з боку податківців визнавати нікчемними договори фінансового лізингу, які не були посвідчені нотаріально, наприклад при передачі транспортного засобу у фінлізинг фізичній особі. Чітке врегулювання даного питання з боку Закону про фінлізинг має зняти дану проблему. Однак тут з’явився ще один підводний камінь – необхідність дозволу подружжя при укладенні договору фінлізингу, якщо фізособа-лізингоотримувач сімейна (ч. 4 ст. 13 Закону про фінлізинг). За відсутності дозволу можна знову ж визнати договір нікчемним.

Податкові критерії фінансового лізингу

Недотримання податкових критеріїв може мати наслідком невизнання податківцями операції фінансовим лізингом та донарахування податкового зобов’язання з ПДВ. Одразу зазначимо, що бухгалтерські критерії (п. 4 розділу І НП(С)БО 14) та податкові критерії (пп. 14.1.97 ПК) дещо відрізняються. Щодо ПК та Закону про фінлізинг – умови зараз однакові (ст. 5 Закону про фінлізинг). За податковим підходом, щоб угода була фінансовим лізингом достатньо виконання хоча б однієї з умов:

  • перша умова: строк передачі об’єкта лізингу перевищує строк, за який амортизується 75% його вартості. Орендар зобов’язаний протягом строку дії договору придбати об’єкт лізингу за ціною договору. Все це має дотримуватися одночасно;
  • друга умова: балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору становить не більш як 25% первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу на початок дії договору;
  • третя умова: сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди має дорівнювати первісній вартості об’єкта лізингу або перевищувати її;
  • четверта умова: унікальність об’єкта лізингу, коли він виготовляється на замовлення та не може бути використаний іншими особами через його певні технологічні та якісні характеристики.

Приклад застосування податкових критеріїв. Виходить така ситуація:

  • строк експлуатації транспортного засобу 5 років (мінімальний за пп. 138.3.3 ПК);
  • метод амортизації прямолінійний.

Тоді амортизація 75% вартості наступає в таких умовах через 45 місяців (3 роки та 9 місяців). Отже, договір фінансового лізингу має мати строк не менше цього строку.

Також можна прописати й прискорену амортизацію предмета фінансового лізингу – ДПС ніяких роз’яснень з цього приводу не давала.

Увага: одна з ознак фінлізингу: лізингові платежі > вартість предмета лізингу.

Однак у більшості випадків завжди при фінансовому лізингу дотримується третя умова, так як лізингодавець має не тільки компенсувати вартість об’єкта, але й отримати прибуток.

Проте попри всі наведені вище критерії сторони можуть визнати договір, який відповідає умовам фінансового лізингу, операційною орендою (оперативним лізингом) і застосовувати правила оподаткування такі ж, як для звичайної оренди. Така можливість роз’яснюється у листі ДФС від 03.10.2016 № 21417/6/99-99-15-02-02-15. Тобто при укладенні договору у його назві прямо зазначити, що це є договором оперативного лізингу (оренди).

Бухгалтерський облік фінансового лізингу

Щодо бухгалтерських критеріїв визнання фінансової оренди, то п. 4 розділу І НП(С)БО 14 містить їх тепер лише 5, а не 8. Вони відрізняються від податкових і є такими:

  • право власності орендаря на актив після закінчення строку оренди. Однак це лише одна з умов, оскільки пункт 4 розділу І НП(С)БО 14 прямо зазначає, що право власності на орендований актив може передаватися або й не передаватися;
  • можливість придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;
  • строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди (незалежно від передачі права власності);
  • теперішня вартість мінімальних орендних платежів ≥ справедлива вартість об’єкта оренди;
  • особливий характер орендованого активу. Це означає, що він може використовуватися лише орендарем без певних витрат на його поліпшення.

На практиці виникає проблема розбіжностей у застосуванні податкових і бухгалтерських критеріїв. Визнання договору фінансовою орендою за податковими критеріями може означати донарахування ПДВ податківцями. Бухгалтерські критерії натомість впливають на облік доходів і витрат, а отже, податок на прибуток. Отже, краще, аби не створювати додаткових податкових ризиків, при укладенні договору оренди заздалегідь подбати про одночасне дотримання і бухгалтерських, і податкових критеріїв.

Чи обов’язковий викуп об’єкта лізингу

Ні, не обов’язковий (ч. 2 ст. 7 Закону про фінлізинг). Об’єкт, наприклад, може бути переданий в користування на 5 років, повністю за цей строк амортизований та за нульовою балансовою вартістю повернутий назад лізингодавцю. Така угода може бути визнана фінансовим лізингом за другим критерієм підпункту 14.1.97 ПК незалежно від суми сплачених лізингових платежів та незважаючи на відсутність переходу права власності. Про необов’язковість переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу прямо згадується й у пункті 4 розділу І НП(С)БО 14.

Фінансовий лізинг: оподаткування

Правила оподаткування фінансового лізингу зводяться до такого:

  • податок на прибуток. У малодоходників усе, як у бухгалтерському обліку. У великодоходників можуть бути тільки стандартні податкові різниці, які пов’язані з основними засобами (п. 138.1 і п. 138.2 ПК);
  • ПДВ. Передача об’єкта фінансового лізингу – це постачання товарів (пп. «а» пп. 14.1.191 ПК), а отже сама передача об’єкта фінансового лізингу підпадає під оподаткування ПДВ. Це ж саме стосується повернення об’єкта лізингу (див. таблицю нижче).

ПДВ і фінансовий лізинг

Передача майна у лізинг

Отримання майна у лізинг

Лізингові платежі

Податкові зобов’язання – на дату фактичного передання об’єкта лізингу (п. 187.6 ПК). Розраховуються вони на основі вартості об’єкта лізингу у договорі. Лізингодавець має скласти та зареєструвати податкову накладну на всю вартість об’єкта в ЄРПН

Виникає право на податковий кредит на дату фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу (п. 198.2 ПК) за умови реєстрації лізингодавцем податкової накладної (п. 201.10 ПК)

ПДВ не оподатковуються (пп. 196.1.2 ПК). Це стосується комісії лізингодавця, відсотків а також компенсації частини вартості об’єкта

Звертаємо увагу, що податкове зобов’язання та податковий кредит з ПДВ виникають лише на дату передачі об’єкта лізингу, а не на дату здійснення авансових платежів. Стандартне правило «першої події» тут не працює, так як до оренди застосовуються окремі норми ПК. Про це детально у листі Офісу ВПП ДФС від 16.03.2018 № 1046/ІПК/28-10-01-03-11.

Увага: правило першої події при передачі об’єкта лізингу не застосовується.

ПДВ при поверненні об’єкта лізингу. Насьогодні оподаткування повернення об’єкта лізингу (у тому числі на основі виконавчого припису нотаріуса) здійснюється за правилами, наведеними у таблиці нижче.

Повернення об’єкта фінансового лізингу, якщо лізингодавець суму ПДВ:

не включав до податкового кредиту

включив до податкового кредиту

лізингодавець нараховує податкове зобов’язання. Базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання

лізингодавець нараховує «компенсуючі» податкові зобов’язання згідно п. 198.5 ПК

ціна придбання = це первісна вартість – сплачені лізингодавцеві платежі у частині компенсації вартості об’єкта лізингу. При цьому якщо лізингоодержувач-платник ПДВ, то в розрахунок треба включати суму ПДВ (абз. 2 п. 189.5 ПК)

Фінансовий лізинг і судова практика

Через введення у дію нового Закону про фінлізингу частина колишньої судової практики, яка пов’язана з вадами минулого закону втрачає актуальність, наприклад з питань нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу. Отже, розглянемо лише приклади актуальних справ у таблиці нижче.

ОГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ ЩОДО ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ

Суть справи

Зміст рішення суду

Рішення суду

Справи за позовом податківців

замість фінлізингу податківці побачили продаж на виплат через замалий строк договору (24 місяці)

Суд став на бік підприємства через дотримання третьої ознаки фінансового лізингу за пп. 14.1.97 ПК: перевищення лізингових платежів первісної вартості об’єкта лізингу

 

Ухвала ВАСУ від 12.04.2016 № К/800/5797/15

податківці не визнали податковий кредит у ФОП при отримані автомобіля у фінлізинг і донарахувати податкові зобов’язання з ПДВ

Суд став на бік ДПС. Реєстрація автомобіля на ФОП відсутня: його можна зареєструвати на юрособу або фізособу. Отже, ФОП не може мати права на податковий кредит з ПДВ

Постанова ВСУ від 17.12.2018 у справі № 810/1726/16

Справи за позовом лізингоотримувача

не ознайомили підприємство (лізингоотримувача) з графіком лізингових платежів

Суд став на бік лізингоотримувача, так як при укладенні договору покупець має знати істотну умову – обсяг своїх фінансових зобов’язань. Зараз же це новим Законом про фінлізинг це прямо визначено в обов’язках лізингодавця. Зараз же у оновленому Законі про фінлізинг графік таких платежів – це істотна умова договору фінлізингу (ч. 3 ст. 13 Закону про фінлізинг)

Постанова ВСУ від 08.06.2016 № 6-330цс16

Фінансовий лізинг: дисконтування

Дисконтування довгострокових зобов’язань вимагаються п. 9 НП(С)БО 11 «Зобов’язання». Однак за вимогами п. 3 НП(С)БО 11 слід керуватися правилами спеціалізованих стандартів. Для фінансового лізингу – це НП(С)БО 14. Отже, дисконтування в обліку фінлізингу є, але дещо за іншими правилами.

Так, за п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 14 для орендаря (лізингоотримувача) правило найменшої з двох вартостей (справедлива чи теперішня) діє не тільки для оцінки об’єкта лізингу (активу), але й для зобов’язань за ним. Різниця між цими двома вартостями розподіляється між звітними періодами із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок зобов’язань на початок звітного періоду. Нараховані відсотки включаються до складу фінансових витрат (див. приклад 1). Це і є свого роду дисконтуванням, але за іншим правилами, тому дисконтувати щось додатково не потрібно, а норму п. 9 НП(С)БО 11 можна вважати такою, що виконується.

Фінансовий лізинг: проводки

Основними правилами обліку операцій фінансового лізингу (фінансової оренди у НП(С)БО 14) у лізингоотримувача можна назвати:

  • оприбуткування об’єкта фінансового лізингу здійснюється за вартістю, що є найменшою з двох: справедлива вартість (вартість об’єкта за договором фінансового лізингу) чи теперішня вартість суми мінімальних лізингових платежів (п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 14);
  • до первісної вартості об’єкта фінансового лізингу можна включити витрати на монтаж, доставку, сплату реєстраційних зборів і т.д., так як об’єкт лізингу є основний засіб і для нього діють положення п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби». Також до первісної вартості активу включаємо первісні прямі витрати, які безпосередньо пов’язані з укладенням договору оренди (витрати, пов’язані з переговорами, юридичні послуги) слід віднести на збільшення вартості визнаного активу. До таких витрат належать витрати, пов’язані з переговорами, юридичні послуги (за умови, що без них укласти договір фінансової оренди було неможливо) (абз. 2 п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 14);
  • відображається не тільки актив, але й у тій же вартості довгострокове фінансове зобов’язання за субрахунком 531 «Довгострокові зобов’язання з оренди»;
  • сума зобов’язання за договором фінансового лізингу, що має бути погашена протягом поточного року, відображається за субрахунком 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»;
  • нарахування відсоткової частини лізингових платежів відбувається за субрахунком 952 «Фінансові витрати» та 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками».

Фінансовий лізинг: приклад

Приклад 1. ТОВ «Едельвейс» отримує у фінансовий лізинг легковий автомобіль Renault Sandero Stepway у січні 2024 р. з переходом права власності в момент здійснення останнього платежу до лізингоотримувача. Умови договору:

  • договірна вартість автомобіля: 407021 грн;
  • разова комісія: 3% від суми кредиту;
  • аванс: 35% вартості автомобіля;
  • відсоткова ставка за лізингом: 17,8% (припустима ставка відсотка). Якщо вона у договорі не вказана, то слід взяти ставку відсотка на можливі позики орендаря;
  • строк лізингу: 24 місяці;
  • періодичність сплати платежів: щомісяця в кінці;
  • щомісячний лізинговий платіж: 13182,57 грн.

Первісних прямих витрат у орендаря не було.

Таким чином, сума авансу: 142457 грн (= 0,35×407021 грн). Залишок договірної вартості автомобіля, що залишається несплаченою (тіло кредиту): 407021 – 142457 = 264564 грн.

Розрахунок лізингових платежів наведений у таблиці нижче.

РОЗРАХУНОК ЛІЗИНГОВИХ ПЛАТЕЖІВ

Місяць

Лізинговий платіж

Тіло кредиту

Місяць

Лізинговий платіж

Тіло кредиту

Всього

За авто

Відсотки

Всього

За авто

Відсотки

-

   

264564

13

13183

11047

2135

132891

1

13183

9258

3924

255306

14

13183

11211

1971

121679

2

13183

9396

3787

245910

15

13183

11378

1805

110302

3

13183

9535

3648

236375

16

13183

11546

1636

98755

4

13183

9676

3506

226699

17

13183

11718

1465

87038

5

13183

9820

3363

216879

18

13183

11892

1291

75146

6

13183

9966

3217

206914

19

13183

12068

1115

63078

7

13183

10113

3069

196800

20

13183

12247

936

50831

8

13183

10263

2919

186537

21

13183

12429

754

38403

9

13183

10416

2767

176121

22

13183

12613

570

25790

10

13183

10570

2612

165551

23

13183

12800

383

12990

11

13183

10727

2456

154824

24

13183

12990

193

0

12

13183

10886

2297

143938

Разом

2 рік

158191

143938

14252

Разом

1 рік

158191

120626

37565

Всього

316382

264564

51818

За вимогою п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 14 при оприбуткуванні автомобіля лізингоотримувачу необхідно розрахувати теперішню вартість мінімальних лізингових платежів (ТВА). Формули для їхнього розрахунку були раніше у колишній версії НП(С)БО 14. Однак у новій версії цей додаток узагалі прибрали. Отже, розрахунок здійснюємо самостійно, керуючись знаннями з фінансово-економічних розрахунків. Зручніше для цього використати EXCEL.

За даними прикладу ТВА дорівнює (в англомовній версії EXCEL): =PV(0,178/12;24;-13182,57), де 13182,57 – без округлень лізинговий платіж за місяць, який беремо з договору про фінансовий лізинг (≈13183 грн); 0,178/12 – річна ставка відсотка, поділена на кількість місяців (місячна ставка); 24 – кількість періодів (24 місяці). Для російськомовної версії EXCEL формула має вигляд: =ПС(0,178/12;24;-13182,57).

Результат розрахунку ТВА за наведеною формулою: 264564 грн, тобто отримали договірну вартість авто. Це цілком логічно, так як лізинговий платіж (ануїтет) був розрахований на основі договірної вартості та відсоткової ставки та не містив ніяких додаткових складових (наприклад, винагороди лізингодавцю тощо). Якби була ще винагорода, то ТВА вийшло б більшим за договірну вартість. Отже, у переважній більшості випадків об’єкт оприбутковується за договірною вартістю (у платників ПДВ – за мінусом ПДВ).

Увага: теперішня вартість мінімальних орендних платежів, як правило, дорівнює договірній або більша, якщо є додаткова винагорода лізингодавцю.

За даними прикладу 1 бухгалтерські проведення будуть такі, як наведено у таблиці нижче.

БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ (ОРЕНДИ) У ОРЕНДАРЯ

Господарська операція

Дт

Кт

Сума

здійснений авансовий платіж за об’єкт лізингу (операція не підпадає під оподаткування ПДВ, роз’яснення ІПК ДФС від 16.03.2018 № 1046/ІПК/28-10-01-03-11)

371

311

142457,00

оприбуткований автомобіль за договірною вартістю без ПДВ (=407021×5/6)

152

531

339184,17

відображений податковий кредит з ПДВ після реєстрації податкової накладної лізинговою компанією (=407021/6)

641

531

67836,83

витрати на сплату внеску до Пенсійного фонду при реєстрації автомобіля (3% від договірної вартості = 407021×0,03)

152

651

12210,63

витрати на реєстрацію в МВС

152

685

400,00

сплачені реєстраційні внески до Пенсійного фонду та МВС

651

311

12210,63

685

311

400,00

зарахований аванс у рахунок оплати зобов’язання за автомобілем

531

371

142457,00

нарахована разова комісія за оформлення договору фінансового лізингу (=0,03×264564 грн)

952

684

7936,92

сплачена разова комісія лізинговій компанії

684

311

7936,92

на основі графіку лізингових платежів відображена сума до погашення за вартістю авто, що має бути сплачена протягом року

531

611

158191,00

введено автомобіль в експлуатацію за первісною вартістю (=339184,17 + 12210,63+ 400)

105

152

351794,80

нараховано відсотки за фінансовим лізингом за січень

952

684

3924,00

здійснений лізинговий платіж за січень (сплачено відсотки та тіло кредиту згідно графіку платежів

611

311

9258,00

684

311

3924,00

списані фінансові витрати січня на фінансовий результат фінансової діяльності (=3924 + 7936,92)

792

952

11860,92



зміст


Вебінар для бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді