У 2020—2021 роках суб’єкти господарювання зверталися до судів з позовами визнати незаконним Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13 (далі — Положення № 13), в частині визначення обов’язкових реквізитів тих чи тих видів розрахункових документів.
Мінфін і ДПС вважають, що реквізитами розрахункових документів є:
- форми розрахункових документів із Положення № 13 у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі поля;
- інформація, яку мають зазначати платники податків у в тому чи тому полі форми розрахункового документа.
Верховний Суд постановою від 04.08.2022 у справі № 640/18441/20 підтримав цю позицію Мінфіну і ДПС.
Форма та зміст розрахункових документів не вимагають від платників податків виконання жодних додаткових обов’язків щодо адміністрування податків чи зборів. Однак вилучати окремі поля з форми чека за відсутності обов’язку платника їх заповнювати нелогічно. За відсутності певних даних не наводять інформацію у відповідному полі чека незалежно від того, чи зобов’язаний платник податків їх вносити.
Водночас, якщо платник податків зобов’язаний заповнити відповідні поля форми чека, але не зробив цього, розрахунковий документ вважатимуть невідповідним.
Отже, поля форми розрахункових документів заповнюють обовʼязково лише за наявності у платника податків інформації, яка безпосередньо пов’язана з ним і відповідає змісту розрахункового документа. Наприклад, не заповнюють поля:
- щодо ПДВ — платники, які не є платниками ПДВ (альтернативний спосіб — заповнення «Без ПДВ»;
- акцизного податку — платники, які не платниками акцизного податку (альтернативний спосіб — заповнення «Без акцизного податку»);
- коду УКТ ЗЕД — щодо товарів, які не є підакцизними.
