Позивач надав відповідачеві кошти для придбання земельної ділянки. Сторони мали намір перепродати цю землю й поділити між собою прибуток. Відповідач згодом написав про це письмову розписку. Він не виконував зобов’язань перед позивачем упродовж багатьох років. Тому позивач попросив суд стягнути заборгованість за договором позики.
Суд першої інстанції задовольнив позов. На його думку, відсутність між сторонами правовідносин за договором позики не свідчить про те, що позивач не має права повернути кошти, які надав відповідачеві.
Апеляційний суд скасував рішення районного суду. Мотивував це тим, що відповідач отримав і зберігав кошти на підставі, яка згодом відпала. Це свідчить про те, що позивач просив стягнути з відповідача кошти на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (ЦК).
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду скасував постанову апеляційного суду і задовольнив позов. При цьому він змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції.
Висновки, які зробив Касаційний цивільний суд у складі ВС:
1. Перекваліфікувати договір можна, зокрема, у разі:
- недійсності договору (зокрема, удаваності договору);
- тлумачення змісту договору.
2. Сторони мають право укладати договори, які не передбачають акти цивільного законодавства, якщо вони відповідають загальним засадам цивільного законодавства (ст. 6 ЦК). Такі договори вважають непонайменованими.
3. Тлумачення змісту документа про отримання коштів свідчить про те, що сторони вчинили непонайменований договір про придбання і використання земельної ділянки.
4. Апеляційний суд не врахував норми пункту 3 частини 3 статті 1212 ЦК. А саме, сторона, яка вчинила виконання, однак не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну / сплаченим коштам, і згодом відмовилася від договору, може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернути майно/кошти.
5. Дії відповідача, який отримав від позивача кошти на придбання земельної ділянки, є недобросовісними. Адже він погодився придбати земельну ділянку, але не зробив цього і відмовляється повернути отримані кошти після відмови від договору з кредитором.
6. Оскільки позивач відмовився від договору, а відповідач не придбав земельної ділянки, відповідач мусить повернути отримані кошти. Тож суд першої інстанції ухвалив правильне рішення стягнути кошти з відповідача, хоча й не застосував норми частини 3 статті 6, пункту 3 частини 3 статті 1212 ЦК.
