Помилка, допущена суб’єктом владних повноважень, не може бути причиною для застосування до платника податків штрафних санкцій.
Такого висновку дійшли суди першої та апеляційної інстанції, задовольнивши позов підприємства про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено штрафні санкції за порушення порядку розрахунків у іноземній валюті.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Зокрема, йдеться про помилку Мінекономрозвитку, допущену під час оформлення висновку про продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією — щодо самого строку продовження. Про те, що у спірному висновку було допущено технічну помилку та про внесення змін до цього висновку Мінекономрозвитку повідомило позивача листом. На цей лист і посилався податковий орган, обґрунтовуючи власне рішення.
У свою чергу суди посилались виключно на чинні правові норми.
Так відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі — Закон № 185), строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Причому згідно з Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою КМУ від 29.12.2007 № 1409 (далі — Порядок № 1409), єдиним документом, який вирішує питання продовження строків розрахунків у іноземній валюті є висновок Мінекономрозвитку.
Пунктом 12 Порядку № 1409 передбачено, що в разі виявлення недостовірної інформації в документах, на підставі яких видано висновок, Мінекономрозвитку приймає рішення про його скасування з дати видачі.
При цьому така форма внесення змін до висновку, як лист, Законом № 185 та Порядком № 1409 не передбачений.
Окрім того, суди звернули увагу на те, що зазначений лист, по-перше, підписаний не тією особою, яка видавала висновок, а по-друге, виданий фактично вже після спливу строку, до якого начебто дійсно було продовжено граничний термін розрахунків.
Оскільки така форма внесення змін до висновку, як лист, не передбачена чинним законодавством, він не є належним документом, який міг би змінити строк, що вже визначений відповідним висновком.
