Мета документа — створити сприятливе середовище для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва.
Що передбачає ухвалений законопроєкт?
1. Добровільне страхування цивільної відповідальності роботи підприємців. Для застрахованих підприємців із середнім та незначним ступенем ризику зменшиться кількість планових перевірок.
2. Аудит діяльності підприємців як попереджувальний захід. Підприємці зможуть залучати до такого аудиту фахівців органу контролю або незалежної організації. Виявлені правопорушення можна буде виправити. При цьому штрафні санкції до бізнесу не застосовуватимуть. Позитивний висновок аудиту дозволить зменшити кількість планових перевірок у 1,5 рази. Період між перевірками збільшать для високого ступеня ризику з 1-го до 1,5 років, середнього – з 3-х до 4,5 років, незначного – з 5-ти до 7,5 років.
3. Створює в органах контролю інститут громадських рад з питань державного контролю за участі представників бізнесу. Залучення громадськості до розгляду скарг підприємців підвищить об’єктивність та публічність такого розгляду, зменшить навантаження на суди шляхом досудового розгляду скарг.
4. Розширює та вдосконалює функціонал Інспекційного порталу. Наприклад, заходи контролю та обмін документами здійснюватимуть в електронній формі. Запроваджують е-кабінет для підприємців з можливістю подання скарги та відмови від комплексної перевірки через е-систему тощо. Автоматизація процесів дозволить економити час та ресурси підприємців і державних органів.
5. Запроваджує відповідальність керівника органу контролю за недотримання підлеглими процедурних вимог та дисциплінарну відповідальність посадових осіб органу контролю, якщо суд підтвердить незаконність рішення цього органу контролю.
6. Посилює захист прав громадян та стимулює бізнес бути відповідальним завдяки ліквідації недоброчесних схем уникнення законних перевірок.
Податкова готує «чорний список» несумлінних платників, щоб управляти податковими ризиками і впливати на сплату податків. Хто і як готуватиме цей список і чим це загрожує платникам, розповімо у цьому матеріалі
До розробки документа доклали зусиль органи державної влади та громадські організації. У ньому врахували позицію бізнес-асоціацій та галузевих об’єднань.
Нагадуємо, що Уряд підтримав план заходів з дерегуляції у вересні 2024 року. План затвердили на реалізацію реформи «Поліпшення регуляторного середовища» в межах Ukraine Facility, а також планів виконання рекомендацій Єврокомісії щодо Пакета розширення ЄС 2023 року і пріоритетних дій Уряду на 2024 рік. Всього у плані близько 100 завдань та 140 покрокових заходів, спрямованих на спрощення умов провадження підприємницької діяльності.
Міжвідомчу робочу групу з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (далі — МРГ) створили рішенням Уряду 13.01.2023.
За час роботи МРГ загалом переглянула 1323 регуляторних інструменти для бізнесу. З них 456 рекомендували скасувати, 584 — спростити. Наразі скасували вже 119 інструментів.
