Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості, якщо резерв сумнівних боргів не створювався

Податківці роз’яснили, чи здійснювати коригування фінрезультату до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості, якщо резерв сумнівних боргів не створювали

Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості, якщо резерв сумнівних боргів не створювався

Штрафи за невчасну сплату пені у сфері ЗЕД

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Податкового кодексу України (абзац 1 пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), у тому числі при списанні дебіторської заборгованості визначено у п. 139.2 ст. 139 ПКУ.

Підпунктом 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Згідно з абзацом третім пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Положення, зокрема, абзацу третього пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ не застосовуються державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, облікова політика яких у частині визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності не погоджена з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства (абзац четвертий пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ).

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПКУ наведено у пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Пунктом 11 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237 зі змінами та доповненнями визначено, зокрема, що у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Отже, у разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає/не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості.

Зменшення фінансового результату відповідно до пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ здійснюється лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, чинним на дату її списання, незалежно від того, чи створено резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві


Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Собівартість продукції підприємства: правила розрахунку

Собівартість — це один з ключових економічних показників будь-якого підприємства. У процесі її розрахунку можуть брати участь не тільки бухгалтер, але й економіст. Якими правилами слід керуватися при розрахунку собівартості продукції, якою вона буває та як її правильно показати в обліку формування собівартості, методи й способи калькулювання, документальне оформлення калькулювання — питання даного огляду
86184

Ремонт орендованого приміщення: облік

Якщо постало питання ремонту орендованого приміщення, то дбати про облік доведеться точно бухгалтеру. Облік поточного і капітального ремонту орендованого приміщення, його поліпшення та добудови, нюанси оподаткування – у консультації
45761

Податок на переказ коштів з-за кордону

Отримання переказів коштів з-за кордону зараз актуальне як ніколи. Перекази здійснюють батьки, члени подружжя, діти, інші родичі та не лише вони. Коли та як треба декларувати та сплачувати податки з грошових переказів з-за кордону, коли можна не сплачувати податки з закордонних переказів та які є способи здійснення таких переказів — у консультації
350

Обмеження готівкових розрахунків

Зважати на обмеження готівкових розрахунків доводиться повсякчас. То засновник бажає внести позику готівкою, то працівник надав документи на придбані власним коштом товари. От і постають запитання, чи слід застосовувати обмеження. Нагадаємо про граничні суми розрахунків готівкою і розглянемо декілька ситуацій, пов’язаних із готівковими розрахунками
100619

Суборенда приміщення: договір, бухоблік

У консультації – про суборенду приміщення, зразок договору суборенди приміщення, а також особливості укладання таких договорів, заповнення форми 20-ОПП для суборендодавця та суборендаря, а також бухгалтерські проведення для обох сторін
64633

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді