Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважають наданим, якщо на підставі заяви платника податкова прийняла відповідне рішення та уклала договір про розстрочення чи відстрочення (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574).
Положеннями чинних нормативно-правових актів встановили наступні мінімальні строки:
- для відстрочення грошових зобов’язань — 1 календарний місяць з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;
- для відстрочення податкового боргу — 1 календарний місяць з дати, на яку зафіксували податковий борг (вказують у рішенні та договорі про відстрочення);
- для розстрочення грошових зобов’язань — 2 календарних місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;
- для розстрочення податкового боргу — 2 календарних місяці з дати, на яку зафіксували податковий борг (зазначають у рішенні та договорі про розстрочення).
При цьому максимальний строк розстрочення (відстрочення) не визначили.
