«Гаряча лінія» на тему: «Подання СГД звітності про використання РРО»

Блок під заголовком новини 1 Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Головбух» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз’яснення 

Заступник начальника ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Вєлєва Ліна Володимирівна відповіла на запитання громадян

У податковій інспекції Дніпровського району столичного управління Міндоходів проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія» на тему: «Подання СГД звітності про використання РРО». Заступник начальника ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Вєлєва Ліна Володимирівна відповіла на запитання громадян.

Чи потрібно подавати до органів доходів і зборів звітність за РК, зареєстрованим на РРО, які використовувались у період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії?

Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності

Відповідь: У разі використання розрахункової книжки на період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії звітність подається у складі, передбаченому для РРО.

Звітність, пов’язана із застосування РРО надається у складі «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою № 3ВР-1, а при наданні звіту за останній місяць календарного року — з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному РРО. Звітність, пов’язана з використання РК, подається у складі Звіту і Довідки про використання розрахункових книжок. Якщо є зареєстровані РРО та книги обліку розрахункових операцій, то відомості про суми розрахунків за РРО та книгам обліку розрахункових операцій можна відобразити в одному Звіті.

Відповідно до пункту 3 Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 № 108/5299 (далі — Порядок № 614), у разі використання розрахункової книжки на період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії звітність подається у складі, передбаченому для РРО.

Згідно з пунктом 7 статті 3 розділу ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265) звіт подається до податкового органу за місцем реєстрації РРО щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця.

Чи зобов’язані СГ щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій?

Відповідь: Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Яким чином СГ повинен проводити програмування кількості найменування товарів на господарській одиниці, якщо РРО дає змогу запрограмувати обмежену кількість найменувань товару?

Відповідь: Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій визначено перелік моделей, більшість із яких забезпечує попереднє програмування понад 3000 найменувань товарів.

Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та /або безготівковій формі (із застосуванням платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

СГ повинні проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закону № 265).

Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій визначено перелік моделей, більшість з яких забезпечує попереднє програмування понад 3000 найменувань товарів. За умови застосування електронних контрольно-касових реєстраторів кількість попередньо запрограмованих товарів взагалі необмежена.

Чи застосовується РРО при наданні послуг підприємством?

Відповідь: При розрахункових операціях за готівкові кошти за межами каси підприємства, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

При розрахункових операціях за готівкові кошти за межами каси підприємства, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Чи зобов’язані СГ застосовувати РРО при продажу товарів через систему електронної торгівлі?

Відповідь: Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

Відповідно до пункту 13 статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

Чи відноситься звітність, пов’язана із застосуванням РРО та розрахункових книжок, до податкової звітності згідно з нормами Податкового кодексу України?

Відповідь: Звітність, пов’язана із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не відноситься до податкової звітності.

Умови подання податкової звітності визначені у главі 2 розділу ІІ Податкового кодексу України (ПК).

Відповідно до пункту 46.1 ПК податкова декларація, розрахунок — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом) контролюючому органу в строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 46.6 ПК вимоги статей 46–50 цього кодексу не поширюються на декларування товарів (продукції), ввезених на митну територію України або вивезених з неї відповідно до митного законодавства України (крім випадків, визначених у цих статтях), а також на декларування відрахувань до соціальних фондів та інше інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб’єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків.

Пунктом 7 статті 3 Закону № 265 визначено зобов’язання подавати до органів доходів і зборів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі неподання звітності дротовими або бездротовими каналами зв’язку.

Отже, оскільки звітність, пов’язана із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не стосується податків (зборів), то така звітність не відноситься до податкової звітності.

додаток

👇 Осіння пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Експорт зернових: як оподаткувати ПДВ та скласти ПН

Ставка ПДВ, яку застосовують під час експорту зерна. База оподаткування, коли оплата в іноземній валюті. Визначення дати ПДВ-зобов’язань. Правила і зразок заповнення податкової накладної на експорт зерна. Алгоритм, якого слід дотримуватися, коли уряд запровадить режим експортного забезпечення. Право експортера на бюджетне відшкодування ПДВ
11000

Платіжна інструкція 2026: правила заповнення та приклад

Платіжну інструкцію запровадили замість платіжного доручення. Тепер цей документ оформлюють лише з використанням номера рахунку у міжнародному форматі IBAN. Розбираємо, як правильно заповнити платіжну інструкцію, які реквізити вказати та на що звернути увагу, щоб уникнути помилок. Також наведемо приклад заповненого документа
172961

Оновлені довідники податкових пільг — актуальні дані 2026

Податкова оприлюднила оновлений довідник податкових пільг станом на 30.09.2026. Там знайдете перелік пільг із податку на прибуток, оподаткування неприбуткових установ й організацій, плати за землю, ПДВ, державного мита тощо
24379

Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, нормативна база

ЗЕД — це популярна абревіатура, яка охоплює господарські операції зовнішньоекономічної діяльності. Вони досить специфічні і включають не тільки сам експорт-імпорт, але й облік реалізації та купівлі/продажу іноземної валюти. У цій консультації розповімо про зовнішньоекономічну діяльність в Україні, коли треба отримувати ліцензію, які граничні строки розрахунків у ЗЕД, а також про оподаткування ЗЕД і відповідальність за порушення
55917

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді