Коли можна звільнити працівника через неможливість забезпечити його роботою через бойові дії
Постанова ВС від 27.09.2023 у справі № 523/11673/22
Працівницю звільнили з роботи в дитячому таборі в м. Одесі на підставі пункту 6 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов про поновлення її на роботі.
Верховний Суд (ВС) залишив без змін судові рішення судів попередніх інстанцій.
Висновки ВС по даній справі:
- роботодавець з власної ініціативи може розірвати трудовий договір якщо не може забезпечити працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних і технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
- розірвати договір відповідно до пунктів 4 і 6 частини 1 статті 41 КЗпП можна, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (ч. 4 ст. 41 КЗпП). Порядок вивільнення працівника відповідно до пункту 6 частини 1 статті 41 КЗпП визначений частино 7 статті 49-2 КЗпП;
- роботодавець вказував на неможливість здійснення діяльності у зв’язку з воєнним станом і тимчасовим перебуванням військовослужбовців на узбережжі;
- введення воєнного стану автоматично не означає знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
- пункт 6 частини 1 статті 41 КЗпП не містить умов, за якими трудовий договір може бути розірваний з ініціативи роботодавця у зв’язку з нерентабельністю внаслідок того, що установа фактично не працює, чи неможливістю роботодавця організувати безпеку працівникам тощо;
- оскільки дитячий табір розташований в м. Одесі, де не відбуваються бойові дії, неможливість забезпечити працівницю роботою, визначену трудовим договором, не була пов’язана з відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Саме собою введення воєнного стану в країні та обставини, пов’язані з тим, що фактично дитячий табір не працює, не є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця відповідно до пункту 6 частини 1 статті 41 КЗпП.
Помилка в сумі зарплати призводить до сумних наслідків. Якщо виплатите занадто мало або невчасно — покарає трудова інспекція. Не сплатите із зарплати податків — претензії пред’явить податковий інспектор. Тримайте поради із розрахунку зарплати і зарплатного авансу, які враховують вимоги і трудового, і податкового законодавства на 100%