Судом визнано протиправними та скасовано низку податкових повідомлень-рішень, зокрема, у зв’язку з:
- неправомірністю обчислення за наслідками перевірки грошового зобов’язання з податку на прибуток з іноземних юридичних осіб через те, що іноземному партнерові перераховувались кошти за отримані послуги, які не оподатковуються цим податком.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Загалом оподаткування коштів, сплачених іноземним юридичним особам, здійснюється за приписами статей 160-161 Податкового кодексу України (ПК). При цьому пунктом 160.1 ПК передбачено вичерпний перелік доходів, які платник податку має оподатковувати податком на прибуток іноземних юридичних осіб у разі їх виплати на користь іноземних юридичних осіб.
На думку суду, оподаткуванню підлягають практично всі виплати, які не пов’язані з компенсацією вартості товарів, виконаних робіт, послуг. Відповідно виплати, що здійснені підприємством у зв’язку з компенсацією вартості товарів, виконаних робіт, послуг іноземній юридичній особі не підпадають під дію статей 160-161 ПК. Тому підприємство під час здійснення виплат вартості транспортно-експедиційних послуг іноземній компанії правомірно не обчислило податок на прибуток з цих виплат незалежно від наявності довідки, яка давала право не нараховувати податок на ці виплати для уникнення подвійного оподаткування відповідно до міжнародних угод України;
- неправомірністю вимоги податкового органу щодо надання звітності зі сплати екологічного податку.
Суд вважає, що у підприємства відсутній обов’язок декларування та сплати екоподатку, відповідно, неправомірним є застосування до платника податків штрафних санкцій за податковим повідомленням.
Адже суб’єкти, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива екоподаток не обчислюють та не сплачують. Оскільки він буде сплачений ними при купівлі палива у складі ціни придбання. У цьому разі не складається і не подається податкова звітність з екоподатку;
- протиправністю висновків податкового органу щодо оподаткування ПДФО вартості продуктів харчування (чай, кава, печиво), придбаних для повсякденного колективного використання в офісі.
Як з’ясовано судом під час розгляду справи, у перевірених податкових періодах позивач у готівковому та безготівковому порядках придбавав продукти харчування в інтересах всіх працівників підприємства. Вказані товари (питна вода, чай, кава, цукор, печиво) матеріально відповідальні особи оприбутковували в обліку на склад та отримували для використання у повсякденному побуті для потреб працівників та відвідувачів. За своєю суттю ці витрати призначались як для використання працівниками підприємства, так і носили представницький характер. У зв’язку з таким призначенням персоніфікація споживачів цих товарів неможлива. Те саме стосується і проведення корпоративних свят для колективу. А за відсутності встановленого належним чином платника ПДФО (неможливість проведення персоніфікації) неможливе й обчислення грошових зобов’язань з цього податку.
