Відповідно до Податкового кодексу України (ПК) платник зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання або погасити податковий борг за рахунок будь-яких власних коштів.
Сплата податку та збору здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, — податковим агентом, або представником платника.
Платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити відповідні обов’язкові реквізити, зокрема, реквізит «Код платника» (п. 37 розд. ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою НБУ від 29.07.2022 № 163; далі — Інструкція № 163).
Платник має право ініціювати платіжну операцію за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача коштів шляхом надання платіжної інструкції надавачу платіжних послуг платника. У такому випадку платіжна інструкція, крім обов’язкових реквізитів, повинна містити реквізит «Код фактичного платника» (п. 40 розд. ІІ Інструкції № 163).
Із 1 грудня реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції на сплату податків, зборів та ЄСВ заповнюйте лише за новими правилами. Експерт пояснить, як деталізувати призначення платежу, які поля платіжки обов’язкові, як не припуститися помилок
Отже, платник під час сплати податків, зборів, інших платежів за іншого платника податків у випадках, передбачених ПК, заповнює податковий номер платника податків, грошові зобов’язання та/або податковий борг якого погашає, у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції.
Реквізити «Код платника»/«Код фактичного платника», які підлягають обов’язковому заповненню у платіжній інструкції, використовує орган ДПС для ідентифікації платника/фактичного платника.
За інформацією ДПС в Івано-Франківській області
