Мінекономіки повторно оприлюднило проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України»
Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі — Порядок), затверджений постановою КМУ від 13.02.2019 № 104. Він визначає механізм видачі висновків, перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду.
Мета змін — вдосконалити правове регулювання відносин у сфері видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ, та привести положення Порядку у відповідність до законодавства про адміністративну процедуру.
Змінами:
- передбачають можливість подання документів для отримання висновку уповноваженим представником резидента;
- уточнюють вимог до оформлення документів, що додають до заяви на отримання висновку;
- визначають випадки, коли заява на одержання висновку не підлягає розгляду Мінекономіки із прийняттям відповідного рішення;
- надають можливість залишення заяви на одержання висновку без руху для усунення заявником виявлених недоліків;
- визначають порядок оформлення висновку відповідно до вимог законодавства про електронний документообіг та електронні довірчі послуги;
- передбачають виключення форс-мажору як підстави у відмові у видачі висновку;
- передбачають таку підставу для відмови у видачі висновку як застосування до суб’єктів ЗЕД спеціальних економічних та інші обмежувальних заходів згідно із Законом України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII;
- передбачають внесення змін до висновку в разі виявлення в ньому технічної помилки.
За інформацією Мінекономіки
Особи, які провадять зовнішньоекономічну діяльність, щодня мають справу з інвойсом. Мінфін визнає його первинним документом. А податківці вимагають додатково складати до інвойсу акт виконаних робіт, податкову накладну чи рахунок-фактуру. Чия позиція в пріоритеті та що робити на практиці? Усе пояснить експерт
Які товари потрапляють під оподаткування акцизом у 2025 році, про підакцизні товари та непідакцизні операції – у цьому огляді. Також про максимальні і мінімальні ціни на підакцизні товари в Україні, проблеми ідентифікації підакцизних товарів, штрафи за продаж підакцизних товарів неповнолітнім, ліцензування підакцизних товарів
Код УКТ ЗЕД попри його назву використовують не лише під час оформлення операцій зовнішньоекономічної діяльності, але й має безпосереднє відношення до податкових накладних за умови внутрішнього постачання товарів. Як визначити цей код, до яких наслідків можуть призвести помилки, чи можна його скорочувати, коли він не потрібен, розрахунок коригування при помилці в коді УКТ ЗЕД 2025 — це все знайдете у консультації
Митна декларація — це однин із документів, який використовують в обліку податкового кредиту з ПДВ. В огляді про те, якою буває митна декларація, як її заповнювати, що про митні декларації треба знати бухгалтеру
ЗЕД — це проста абревіатура яка охоплює господарські операції зовнішньо-економічної діяльності. Вони досить специфічні і включають не тільки сам експорт-імпорт, але й облік реалізації та продаж іноземної валюти. У консультації про зовнішньоекономічну діяльність в України, коли треба отримувати ліцензію, граничні строки розрахунків у ЗЕД, оподаткування ЗЕД і відповідальність за порушення
