Суд апеляційної інстанції не погодився з позицією податківців стосовно того, що підприємство не має права при визначенні об’єкта оподаткування враховувати витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку юридичним особам, оскільки на зазначену категорію покупців не поширюються норми законодавства захисту прав споживачів. Даний висновок податковий орган обгрунтовував наведеним в пункті 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі — Закон № 1023) визначенням терміну «споживач», яким є фізична особа.
Використання податківцями поняття «споживач», визначеного в Законі № 1023 при наданні оскаржуваної податкової консультації на думку суду є неправомірним, оскільки це поняття слід застосовувати тільки до відносин, визначених цим законом. У той же час у правовідносинах з приводу питань оподаткування поняття «споживач» слід розуміти як фізична, так і юридична особи.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Крім того, не здійснює поділ споживачів на юридичних та фізичних осіб і Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної зміни технічно складних побутових товарів, затверджений постановою КМУ від 11.04.2002 № 506.
У свою чергу норми Податкового кодексу України також не диференціюють покупців, які одержують гарантійну заміну товарів чи послуг з ремонту (обслуговування), за їх правовим статусом і не містять обмежень чи застережень щодо врахування платником витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, наданих як фізичним, так і юридичним особам.
