Порядок подання податкової декларації до контролюючого органу визначили статтею 49 Податкового кодексу України; далі — ПК.
Податкову декларацію подає за вибором платник, якщо інше не передбачив ПК, в один із таких способів:
- особисто платник або через уповноважену на це особу;
- надсилає поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі (п. 49.3 ПК).
Водночас, абзацом першим пункту 49.4 ПК встановили, що платники, які належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів України:
- «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV (далі — Закон № 851);
- «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі — Закон № 2155).
Податкову звітність з ПДВ подають в електронній формі податковому органу всі платники цього податку з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 (абз. 2 п. 49.4 ПК).
Фінзвітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), подають в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 до контролюючих органів платники податку на прибуток підприємств, платники частини чистого прибутку (доходу), платники дивідендів на державну частку та неприбуткові підприємства, установи, організацї, які подають податкову звітність в електронній формі (абз. 3 п. 49.4 ПК).
При визначенні обов’язку подання платниками податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі застосовуються критерії, що визначили частиною другою статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV; далі —– Закон про бухоблік.
А саме, відповідно до частини другої статті 2 Закону про бухоблік великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінзвітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
- балансова вартість активів — понад 20 млн євро;
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 млн євро;
- середня кількість працівників — понад 250 осіб.
Середніми є підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств та показники яких на дату складання річної фінзвітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
- балансова вартість активів — до 20 млн євро включно;
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 40 млн євро включно;
- середня кількість працівників — до 250 осіб включно.
Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінзвітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
- балансова вартість активів — до 4 млн євро включно;
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн євро включно;
- середня кількість працівників — до 50 осіб включно.
Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінзвітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
- балансова вартість активів — до 350 тис. євро включно;
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тис. євро включно;
- середня кількість працівників — до 10 осіб включно.
Новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінзвітності.
Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінзвітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.
Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовуйте офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі офіційних валютних курсів НБУ, що встановлювалися для євро упродовж відповідного року.