Особливу увагу приділили цифровізації МСЕК при проходженні експертизи. Обов'язковість використання електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) для прийняття рішень — один з антикорупційних запобіжників.
Представленим законопроєктом пропонують:
- проводити експертизу в кластерних та надкластерних лікарнях, де на місці є всі необхідні спеціалісти й можливість проводити додаткові обстеження;
- направляти на експертизу на підставі чітких критеріїв, з підтвердженням їх через ЕСОЗ;
- запровадити електронне направлення для проходження експертизи;
- сімейному або лікуючому лікарю направляти на експертизу самостійно, без залучення лікарсько-консультативної комісії;
- при прийнятті рішення комісією та для визначення потреб людини враховувати дані, внесені під час реабілітації. Сама комісія може направляти й на дообстеження;
- створити окремий інструментарій оцінки потреб людини, який надалі використовуватимуть і в інших сферах;
- зміну порядку фінансування оновленої експертизи — кошти з окремої бюджетної програми сплачуватимуть НСЗУ за проведення кожного оцінювання.
Помилки в обліку ОЗ: п’ять зразків бухдовідок
Зміни не стосуватимуться статусу особи з інвалідністю з визначенням відповідної групи (процес встановлення інвалідності здійснюватимуть комісії паралельно з проведення нової експертизи) та проведення медико-соціальної експертизи для дітей.
Окрім того, упорядковують перелік документів, що подають на МСЕК, у тому числі для військовослужбовців. Зокрема, прибирають довідку № 5. Замість неї використовуватимуть висновок ВЛК.
МОЗ системно працює над усуненням поточних проблем аби у 2025 році ліквідувати МСЕК у тому вигляді, як вони функціонують зараз.
Один із важливих антикорупційних кроків — запровадження обов'язкового декларування доходів для членів МСЕК.
