Згідно з законодавством мобілізований працівник зберігає місце роботи й посаду згідно з частиною 3 статті 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Такий працівник може звільнитися виключно за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) або за угодою сторін (ч. 1 ст. 36 КЗпП). Для цього він має подати особисту заяву.
У разі мобілізації працівника страхувальнику необхідно оформити наказ на увільнення від роботи у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації на підставі повістки (довідки, витягу з наказу тощо).
Як відобразити інформацію про такого працівника у Податковому розрахунку?
Після внесених змін до статті 119 КЗпП з 19.07.2022 скасували обов’язок роботодавця щодо нарахування та виплати середнього заробітку працівникам, призваним до лав ЗСУ.
Таким чином, після такого скасування починаючи з серпня 2022 року роботодавець, який ухвалив рішення про добровільну виплату мобілізованим працівникам, повинен таке рішення зафіксувати у відповідному наказі. У наказі зазначається і самостійно визначений розмір такої добровільної виплати. З метою оподаткування такі виплати вважають заробітною платою.
Нараховану добровільну виплату мобілізованому працівнику зазначають у додатку 1 Податкового розрахунку одним рядком, а саме:
- у графі 8 встановлюється категорія застрахованої особи «1» (якщо такий працівник є особою з інвалідністю, то проставляйте код «2»);
- у графі 10 — місяць за який нарахували виплату;
- у графі 14 — кількість календарних днів перебування у трудових відносинах;
- у графах 16 та 17 — суму нарахованої добровільної виплати працівникові;
- у графі 20 — суму нарахованого ЄСВ на добровільну виплату;
- графи з 4 до 7, з 21 до 24 — заповнюйте у загальному порядку, інші графи додатка не заповнюйте.
Якщо розмір нарахованої добровільної виплати мобілізованому працівникові за основним місцем роботи менший від розміру мінімальної заробітної плати, то маєте дотриматися частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI й нарахувати суму ЄСВ у розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому в додатку 1 необхідно додати ще один рядок, де у графі 18 треба відобразити суму різниці між мінімальною заробітною платою та нарахованою сумою виплати, а у графі 20 — суму ЄСВ на різницю за кодом типу нарахувань (графа 9) «13».
Якщо мобілізований працівник є особою з інвалідністю, законодавство не передбачає обов’язку страхувальника щодо нарахування ЄСВ до мінімального розміру.
Працівник повернувся після військової служби: відпустки, лікарняні, пільги
У разі відсутності рішення про добровільну виплату мобілізованим працівникам у додатку 1 заповнюйте графи 8, 10, 14 ( кількість календарних днів перебування у трудових відносинах), у графах 16—17 та 20 проставляйте нульові суми заробітної плати та ЄСВ, інші графи заповнюйте у загальному порядку.
У додатку 5 єдиної звітності факт мобілізації працівника не відображається.
