Страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших законодавчих підставах, призначають та здійснюють за основним місцем роботи (діяльності). Це визначили частиною першою статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV; далі — Закон.
Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надають за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ.
Отже, частиною першою статті 22 Закону визначили першочерговість реалізації права застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності страхувальниками за основним місцем роботи.
Попри діджиталізацію листків непрацездатності всі етапи, які е-лікарняний проходить на підприємстві, мають бути документально оформлені. Аби не витрачати час на пошуки потрібних зразків — скористайтеся готовими зразками
Отже, страхувальник для реалізації права застрахованої особи на допомогу по тимчасовій непрацездатності здійснює за основним місцем роботи призначення та надання зазначеної виплати, розрахованої лише за основним місцем роботи. У разі вмотивованої відмови страхувальником або уповноваженими ним особами в призначенні страхової виплати за основним місцем роботи, застрахована особа має право за місцем роботи за сумісництвом на таку виплату, розраховану лише за сумісництвом. При цьому дану норму поширюють як за місцем роботи за зовнішнім сумісництвом, так і за внутрішнім.
Зауважте, що за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують страхувальникам за основним місцем роботи та за сумісництвом. При цьому перші сімнадцять днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець за рахунок коштів підприємства, установи, організації.
