Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6.07.1995 року №265 (далі — Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі під час продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані використовувати, у випадках передбачених цим Законом, реєстратори розрахункових операцій чи розрахункові книжки, видати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (фіскальний чек або розрахункову квитанцію).
Статтею 9 Закону №265 визначено перелік суб’єктів господарювання, які можуть не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Зокрема, згідно з пунктом 12 статті 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Таким чином, вкрай важливо визначитися із формою проведення розрахунків.
Згідно із пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Якщо суб’єкт господарювання при дистанційному продажу товару (наданні послуги) отримує кошти за такий товар від споживача на свій розрахунковий рахунок, то дані розрахунки будуть вважатися безготівковими.
Слід звернути увагу, що безготівковими вважаються розрахунки тільки через установи банків, тому під час здійснення розрахункових операції в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.
Разом з тим, якщо споживач за отриманий товар здійснює переказ коштів не на розрахунковий рахунок суб’єкта господарювання, а поштовим переказом на адресу поштового відділення, яке визначене умовами договору, внаслідок чого суб’єкт господарювання отримує готівку, то дані розрахунки будуть відносить до готівкових, тому видавати розрахунковий документ необхідно.
Під час продажу товарів через поштовий зв’язок, згідно з пунктом 10 Правил продажу товарів поштою, затверджених наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України від 11 червня 2008 №206/699, суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, а під час продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, — технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб’єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб’єкта господарювання.
