Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Такої думки дійшов Верховний Суд України, переглядаючи справу за висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для виплати працівникові середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.
Нагадаємо, що відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у встановлені законодавством строки, за відсутності спору про їх розмір підприємство має виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Водночас обов’язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум під час звільненняі є наявність вини підприємства.
Крім цього, безпідставним є звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності за умови нетривалого часу роботи працівника на підприємстві й незначної частки заборгованості підприємства перед працівником у виплаті зарплати.
Як показує судова практика, не доводить відсутності вини роботодавця в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не позбавляє підприємство обов’язку виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні до дня фактичного розрахунку навіть процедура банкрутства підприємства.
