Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплати належних звільненому працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України (КЗпП)
Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Такої думки дійшов Верховний Суд України, переглядаючи справу за висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для виплати працівникові середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.
Нагадаємо, що відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у встановлені законодавством строки, за відсутності спору про їх розмір підприємство має виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Водночас обов’язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум під час звільненняі є наявність вини підприємства.
Крім цього, безпідставним є звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності за умови нетривалого часу роботи працівника на підприємстві й незначної частки заборгованості підприємства перед працівником у виплаті зарплати.
Як показує судова практика, не доводить відсутності вини роботодавця в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не позбавляє підприємство обов’язку виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні до дня фактичного розрахунку навіть процедура банкрутства підприємства.
Скористайтеся онлайн-калькулятором розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників
Коментар експерта допоможе з’ясувати і попередити можливі ризики через те, що платник ПДВ не розблокує податкову накладну. Адже він зобов’язаний не лише сплачувати ПДВ і звітувати про нього, а й складати податкові накладні та реєструвати їх у ЄРПН. За порушення цього обов’язку є відповідальність
Розглянемо, чим є цільове призначення земельної ділянки та види її використання, як змінити цільове призначення земельної ділянки, наприклад сільськогосподарської. Також розглянемо, хто та як контролює відповідність фактичного використання земельної ділянки її цільовому призначенню, яка відповідальність за порушення. Також консультація містить приклад бухгалтерського обліку такої процедури з проведеннями
Чи можна у 2026 році позбутися документів за 2020–2022 роки? Не поспішайте звільняти архівні стелажі. Після змін до статті 44 Податкового кодексу звичне правило «зберігати три роки» стосується не всіх документів. Розберімося, які бухгалтерські, податкові, кадрові та архівні документи вже можна знищити, а які ще потрібно зберігати, і від якої дати правильно відлічувати строк
Трансфертне ціноутворення — це важливий напрям податкового планування та контролю, який стосується підприємств, які мають операції з нерезидентами на значні суми, особливо з країнами, які мають статус офшорів. Коли й який із наявних п’яти методів трансфертного ціноутворення використовувати, їхні переваги і недоліки, особливості сировинних контрольованих операцій, пропорційне коригування, а також практика податкових перевірок трансфертного ціноутворення — в огляді
