Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплати належних звільненому працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України (КЗпП)
Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Такої думки дійшов Верховний Суд України, переглядаючи справу за висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для виплати працівникові середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.
Нагадаємо, що відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у встановлені законодавством строки, за відсутності спору про їх розмір підприємство має виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Водночас обов’язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум під час звільненняі є наявність вини підприємства.
Крім цього, безпідставним є звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності за умови нетривалого часу роботи працівника на підприємстві й незначної частки заборгованості підприємства перед працівником у виплаті зарплати.
Як показує судова практика, не доводить відсутності вини роботодавця в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не позбавляє підприємство обов’язку виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні до дня фактичного розрахунку навіть процедура банкрутства підприємства.
Минуло три місяці від запуску SAF-T для великих платників податків. Бізнес вже адаптується, а експерти оцінюють перші результати. На що чекати малому та середньому бізнесу, як розвиватиметься е-аудит і яка роль МСФЗ в Україні? Пропонуємо ознайомитися з основними висновками дискусії
Працівники можуть отримувати від роботодавця доходи не лише у вигляді зарплати. Зазвичай, працівників стимулюють додатковими благами. Наприклад, безкоштовне харчування, таксі, тощо. Розглянемо, які виплати податківці відносять до додаткового блага, як його оподатковувати та чи можна оптимізувати податкові наслідки
У цьому огляді про те, як працюють електронні чеки, або е-чеки, та програмні реєстратори розрахункових операцій (пРРО), що є альтернативою звичайним касовим апаратам
Розглянемо додаткові відпустки особам з інвалідністю та учасникам бойових дій та розберемо, чим вони відрізняються від звичайних щорічних додаткових відпусток, питання оплати та документального оформлення таких відпусток. Огляд буде цікавий усім, у кого працюють учасники бойових дій, учасники війни, учасники АТО та працівники, які мають інвалідність (не обов’язково внаслідок військових дій)
Проходження працівниками обстеження військово-лікарської комісії за викликом ТЦК або медогляд військовозобов’язаних. Документи, що засвідчують проходження ВЛК, якщо медогляд у ВЛК триває один день, понад один день або тиждень. Позначки в Табелі обліку робочого часу за дні проходження ВЛК. Збереження середнього заробітку на час проходження ВЛК. Приклади дій роботодавця у шести нетипових ситуаціях
