Щодо оподаткування ПДФО та ЄСВ додаткових благ
Підприємство періодично оплачує курси підвищення кваліфікації працівників, мобільний зв’язок, у тому числі роумінг. Чи вважаються такі суми додатковим благом даних працівників та чи утримуються з таких доходів ПДФО та ЄСВ?
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Щодо оподаткування підвищення кваліфікації працівників
Згідно із підпунктом 165.1.37 Податкового кодексу України (ПК) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку.
У статті 6 Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 №4312-VI визначено, що організація професійного навчання працівників (підвищення кваліфікації, перепідготовка, ін.) здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності.
Тобто, якщо підвищення кваліфікації працівника, зумовлене виробничою необхідністю підприємства, не є доходом такого працівника, то, відповідно, не оподатковується ПДФО. Якщо ж навчання не пов’язано з виробничою необхідністю, то сума витрат за таке навчання буде вважатись додатковим благом працівника та оподатковуватись ПДФО із застосуванням «натурального» коефіцієнта. У податковому розрахунку за формою №1ДФ додаткове благо, надане працівнику, відображається за ознакою доходу «126».
Постановою КМУ від 22.12.2010 №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Перелік №1170). До таких витрат відносяться витрати на підготовку та перепідготовку кадрів, зокрема витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів (п. 9 Переліку №1170), витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом (п. 11 Переліку №1170).
Отже, з суми виплат на підвищення кваліфікації працівників ЄСВ не утримується.
Щодо оподаткування роумінгу
Кошти за оплату послуг оператора у межах вартості мобільних розмов, у т. ч. роумінгу, проведених працівником у виробничих цілях не розглядається як додаткове благо за наявності відповідних документів, які підтверджують використання мобільного зв’язку виключно у виробничих цілях. Зокрема, це угода про надання послуг мобільного зв’язку; список працівників, які забезпечуються мобільними телефонами у зв’язку з виробничою необхідністю; розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів і номер адресата, а також вартість розмов тощо.
Вартість телефонних переговорів, у т.ч. роумінгу, проведених в особистих цілях, визнається доходом працівника (додатковим благом) згідно з підпунктом 164.2.17 ПК. Якщо додаткове благо надається у негрошовій формі, сума ПДФО обчислюється із застосуванням «натурального» коефіцієнта. У податковому розрахунку за формою №1ДФ такі виплати працівникам відображаються за ознакою доходу «126».
Статтею 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI визначено, що ЄСВ нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі.
Згідно з підпунктом 2.2.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема, вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників послуг зв’язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати.
Отже, додаткове благо у вигляді суми відшкодування послуг зв’язку, у т.ч. роумінгу, включається до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат, та є базою для утримання з цього доходу ЄСВ.
