Строк розрахунків за експортними операціями починається з дати митного оформлення товару або підписання відповідних документів для послуг та робіт. На період дії воєнного стану граничний строк для розрахунків становить 180 днів (для окремих операцій 90 та 120 днів). За порушення строків виникає обов’язок сплатити пеню
При встановленні Національним банком України (НБУ) граничного строку розрахунків за експортними операціями, українські підприємства-резиденти зобов’язані забезпечити надходження виручки за експортовані товари, роботи, послуги або права інтелектуальної власності не пізніше встановленого строку. Цей строк починає відлік з дати митного оформлення продукції (для товарів) або з дати підписання відповідного документа (акта, інвойсу тощо) у разі експорту нематеріальних активів, послуг або прав.
На період дії воєнного стану, згідно з постановою НБУ від 24.02.2022 № 18, граничний строк для розрахунків за експортом та імпортом становить 180 календарних днів. Він поширюється на всі відповідні операції, починаючи з 5 квітня 2022 року. Водночас для окремих груп сільськогосподарської продукції, зокрема зернових (коди УКТ ЗЕД 1001-1005), олійних культур, шроту та окремих видів олії, встановили спеціальні строки:
- із 11 листопада 2023 року по 11 липня 2024 року — 90 днів;
- із 12 липня 2024 року — 120 днів.
Ці норми закріпили у постанові НБУ від 14.05.2019 № 67 із відповідними змінами.
Банк, який супроводжує зовнішньоекономічну діяльність резидента, здійснює валютний нагляд за дотриманням цих строків. Відлік строку розрахунків розпочинають:
- або з дати митної декларації типу ЕК-10 (експорт) або ЕК-11 (реекспорт);
- або з дати документа, що підтверджує факт поставки або надання послуг.
У разі, якщо товар не підлягає митному оформленню, банк орієнтується на документи, що підтверджують поставку – акт, рахунок чи інший документ.
Навіть під час дії воєнного стану підприємства продовжують проводити валютні операції. На які обліково-податкові моменти звернути увагу, коли розраховуєте курсові різниці під час експортно-імпортних операцій
Контроль за дотриманням строків триває до повного надходження коштів на рахунок резидента або у разі, коли сума заборгованості є незначною (відповідно до визначеного курсу НБУ), або коли розрахунки здійснено через іноземний рахунок резидента, і банк отримав підтвердження з-за кордону. Також валютний нагляд може завершитись у разі виконання зобов’язань через банківські гарантії або акредитиви, згідно з умовами експортного контракту.
Якщо ж резидент порушує встановлений строк розрахунків, виникає обов’язок сплатити пеню. Пеню нараховують з першого дня після завершення дозволеного строку і становить 0,3% від суми простроченого платежу за кожен день затримки. Нарахування пені триває до моменту припинення порушення або завершення валютного нагляду. При цьому загальна сума пені не може перевищувати розмір непогашеної заборгованості.
Отже, дотримання резидентами строків розрахунків за експортними операціями є обов’язковим, а їх порушення несе фінансову відповідальність у вигляді щоденної пені. Банки, зі свого боку, мають чіткі інструкції щодо початку та завершення валютного нагляду, що унеможливлює уникнення контролю за виконанням валютного законодавства.
За інформацією ДПС в Івано-Франківській області
Подвійне оподаткування — типова проблема міжнародного бізнесу. Уникнути її можна через міжнародні договори про усунення подвійного оподаткування. Тема стає актуальною, якщо маєте справу з нерезидентами, виплачуєте їм доходи (дивіденди, роялті, проценти, дохід від надання послуг), ведете облік в їхніх представництвах чи дочірніх підприємствах, самі здійснюєте бізнес за кордоном. З якими країнами укладені міжнародні договори та як їх застосовувати ― дізнайтеся в цьому огляді
Щоб отримати код УКТ ЗЕД онлайн, скористайтеся навігатором від системи «Експертус Головбух» — знайдіть свій код товару за УКТ ЗЕД
Експорт-імпорт послуг є постійним об’єктом дослідження у статистичних щорічниках. Ці дані отримують із форми № 9-ЗЕЗ. З’ясуємо, хто й як складає звіт про експорт (імпорт) послуг
Оферта як пропозиція укласти угоду, як використовувати оферту у ЗЕД, якими бувають оферти, структура оферти, контроферта та прийняття угоди — акцепт оферти. Публічна оферта як необхідність у діяльності інтернет-магазину. Ці та інші питання — в огляді
Особи, які провадять зовнішньоекономічну діяльність, щодня мають справу з інвойсом. Мінфін визнає його первинним документом. А податківці вимагають додатково складати до інвойсу акт виконаних робіт, податкову накладну чи рахунок-фактуру. Чия позиція в пріоритеті та що робити на практиці? Усе пояснить експерт
