Відповідь
Порядок обліку залежатиме від професійного судження бухгалтера про те, наскільки безпосереднім є зв’язок між імпортованими запасами та послугами митного брокера. Адже законотворець давно вилучив із НП(С)БО 9 «Запаси» пряму норму про визнання таких витрат у складі первісної вартості запасів. Тож оберіть один із варіантів.
Варіант 1 — Збільште первісну вартість імпортованої сировини
У листі від 29.11.2013 № 31-08410-07-27/34996 Мінфін зазначив: облік брокерських послуг прямо залежить від того, чи можна їх віднести до конкретної партії товарів, яку ввозите. Тобто якщо брокер отримує винагороду за кожну партію/групу імпортованого товару, її можна класифікувати як інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони будуть придатні для використання із запланованою метою (п. 9 НП(С)БО 9). За такого варіанта вартість послуг збільшить первісну вартість імпортованої сировини: Д-т 201 «Сировина й матеріали» — К-т 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Винагороду брокерові, яку не можна віднести до конкретної партії/групи запасів, включіть до адмінвитрат: Д-т 92 «Адміністративні витрати» — К-т 685. Наприклад, у ситуації, коли брокер отримує винагороду помісячно, а не за оформлення конкретної партії.
Варіант 2 — Включіть до адмінвитрат
Це означає, що за будь-якого варіанта співпраці витрати на брокерське обслуговування не пов’язані з придбанням запасів. Аргументи знаходимо в пункті 18 НП(С)БО 16 «Витрати», в якому визначено, що винагороду за професійні послуги слід включати до адмінвитрат. Такими сміливо можемо вважати і послуги митного брокера.
Обидва підходи мають право на життя. Завдання бухгалтера — обрати свій і закріпити в обліковій політиці, аби не шукати щоразу аргументів на свою користь перед контролерами.
Отримайте відповідь на своє запитання через онлайн-помічник системи «Експертус Головбух».
Оформте передплату й отримайте безлімітну експертну підтримку користувачів VIP-версії системи!
