Відповідь
При проведенні операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такої нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до пункту 172.3 Податкового кодексу України (ПК), та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу (п. 172.4 ПК).
Нотаріус щомісяця в порядку, що встановили розділом IV ПК для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію, в якій зазначає відомості про посвідчені ним упродовж звітного місяця договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами. При цьому включає інформацію, яку передбачає податковий розрахунок, подання якого передбачили підпунктом «б» пункту 176.2 ПК, в тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.
Перехідні відпускні та середня зарплата для критичності
У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, за яким сплачений податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку (п. 172.6 ПК).
Водночас, норми ПК не передбачають повернення податку, який сплачений під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, у разі розірвання у майбутньому даного договору.
За інформацією ДПС у Дніпропетровській області
Із 17 липня 2026 року набрали чинності нові форми об'єднаної звітності з ПДФО, військового збору та ЄСВ, а також оновлений Порядок їх заповнення. Вперше законодавець розмежував форми звітності для юридичних осіб та самозайнятих осіб. Яку форму Податкового розрахунку повинні подавати підприємці, які особливості її заповнення, на що звернути увагу, щоб уникнути типових помилок, та які зміни необхідно врахувати під час звітування — розглянемо у статті
Додаток 4 ДФ Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ призначений для того, щоб відображати в ньому нарахування будь-яких доходів на користь фізосіб, зокрема й фізосіб-підприємців. З’ясуємо, як заповнити Додаток 4ДФ об’єднаної звітності та розглянемо приклади заповнення Додатка 4ДФ для типових ситуацій
У консультації про те, коли подавати Додаток Д6 (ФІЗ-Д6) до Податкового розрахунку, що слугує для обліку спецстажу для майбутньої пенсії. Також ознайомитеся з тим, як заповнити Додаток Д6, отримаєте приклади заповнення Додатка Д6 для типових ситуацій
Коли вперше подавати Додаток Д5 до Податкового розрахунку? Ознайомтеся з останніми змінами і скачайте приклади заповнення Додатка Д5 до об'єднаної звітності для типових ситуацій
Згадайте основні правила заповнення Додатка Д1 до Податкового розрахунку сум доходу. Правильно звітувати з ЄСВ у Додатку Д1 вам допоможуть зразки заповнення для ситуацій із практики
