Медичне страхування працівників за рахунок роботодавця: які податки сплатити
Медичне страхування є добровільним. Отже, підприємства страхувати своїх працівників не зобов’язанні, але можуть робити це з власної волі.
Схема добровільного медичного страхування працює так. Підприємство отримує згоду кожного працівника. Способи для цього є різні. Приміром, керівник видає наказ про страхування, під яким кожен працівник ставить свій підпис. Або ж кожен працівник пише на ім’я керівника заяву-згоду на страхування. Далі підприємство подає до страхової компанії заяву про намір укласти договір. У заяві наводиться перелік осіб (працівників), на яких поширюється страхування.
Наступний етап – підприємство і страхова компанія укладають між собою договір.
Після того як уклали договір, страховик (страхова компанія) видає кожній застрахованій особі (працівникові) страховий поліс (свідоцтво, сертифікат).
Коли у застрахованої особи виникне потреба у медичній допомозі, вона звертається до медичного закладу, що визначив страховик. Надану допомогу підтверджують відповідним документом, наприклад актом. Його працівник (або сам медзаклад) надає страховику, а той уже сплачує надані послуги медичному закладу.
Індексація зарплати в листопаді та грудні 2024 року
Роботодавець може страхувати не тільки працівників, але й членів їхніх сімей.
Це загальні моменти функціонування системи добровільного медичного страхування. Але в кожному конкретному випадку страхування можуть бути нюанси.
Оподаткування ПДФО страхових платежів на користь працівників при медстрахуванні
Сума страхових платежів, що підприємство за свій рахунок сплатило страховій компанії за договором добровільного медичного страхування в межах 30% нарахованої заробітної плати працівнику, не включається до загального місячного оподатковуваного доходу працівників (пп. «в» пп. 164.2.16 Податкового кодексу України, далі – ПК). Тобто такі страхові платежі не оподатковуйте податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовим збором (ВЗ). Той же підхід діє для платежів роботодавця за договорами добровільного пенсійного страхування. Дана норма про 30% діє для роботодавців-резидентів також за договорами недержавного пенсійного страхування.
У разі якщо сума сплачених роботодавцем страхових платежів за договором перевищує згадані 30%, то суму такого перевищення включайте до загального місячного оподатковуваного доходу працівника (лист ДПСУ від 30.06.2022 № 6360/6/99-00-24-03-03-06).
Увага: звільнення від оподаткування поширюється виключно на страхувальників-резидентів, які сплачують внески за працівників. Страхові платежі за членів сім’ї працівника включаються до загального місячного оподатковуваного доходу.
Договір добровільного страхування має відповідати вимогам пп. 14.1.521 ПК, а отже передбачати:
- страхову виплату медзакладу в разі надання медичної допомоги працівнику;
- мінімальний термін дії – один рік;
- повернення страхових платежів виключно роботодавцю при достроковому розірванні договору.
Якщо не виконується хоча б одна з зазначених умов, податківці можуть визнати безпідставною несплату ПДФО із суми страхових платежів. Для працівників страхові платежі, здійснені за них, є доходом у негрошовій формі. Адже кошти не видавали працівникам особисто на руки, а перерахували третій особі (страховій компанії) на їхню користь.
Якщо страхові платежі сплачуються авансом за весь рік або квартал, то суму внеску потрібно порівнювати з зарплатою того місяця, в якому відбувається перерахування. Сума перевищення включається до складу загального оподатковуваного доходу платника працівника за такий місяць (роз’яснення ДПС 103.02 ЗІР).
Із 1 грудня реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції на сплату податків, зборів та ЄСВ заповнюйте лише за новими правилами. Експерт пояснить, як деталізувати призначення платежу, які поля платіжки обов’язкові, як не припуститися помилок
Добровільне медичне страхування у Додатка 4ДФ Податкового розрахунку і розрахунок ПДФО та ВЗ
У разі потреби ПДФО утримується за рахунок працівник із суми оподатковуваного доходу (пп. 168.1.1 ПК). Порядок визначення суми нарахованого доходу у негрошовій формі, наведений у п. 164.5 ПК: сума доходу, яка була видана у натуральній формі (у даному разі – страхова сума), множиться на «натуральний» коефіцієнт. Для ставки ПДФО 18% він дорівнює 1,21951 (= 100 ÷ (100–18)). При розрахунку ПДФО використовується така збільшена сума нарахованого доходу, що перевищує неоподатковуваний «ліміт».
Однак «натуральний» коефіцієнт не застосовується при розрахунку воєнного збору, так як об’єктом оподаткування збором є доходи без застосування «натурального» коефіцієнта (пп. 1.2, 1.3 п. 161 підрозділу 10 Перехідних положень ПК).
Наприклад, зарплата працівнику була нарахована 20000 грн (ознака доходу для заповнення Додатка 4ДФ – «101»), а добровільний внесок, що був сплачений роботодавцем, – 7000 грн. Тоді виходить:
- «ліміт» неоподатковуваного страхового платежу – 6000 грн (=20000 грн × 0,3);
- сума перевищення неоподаткованого «ліміту» – 1000 грн (=70000 – 6000);
- сума нарахованого і виплаченого доходу у негрошовій формі у вигляді страхового платежу (у графи 3а і 3 Додатка 4ДФ, ознака доходу – «125») – 7219,51 грн (= 6000 + 1000 × 1,21951). Сума нарахованого доходу має бути більша за суму виплаченого доходу на суму ПДФО;
- оподатковувана сума перевищення – 1219,51 грн (= 7219,51 грн – 6000 грн);
- ПДФО = 219,51 грн (=1219,51 грн × 0,18). Дана сума й відображається у графах 4а і 4 та сплачується у бюджет;
- ВЗ = 15 грн (=(7000 – 6000)×0,015 = 1000 грн ×0,015). Дана сума й відображається у графах 5а і 5 Додатка 4ДФ та сплачується до бюджету. Зверніть увагу, що у розрахунку використана інша база нарахування ВЗ, ніж для ПДФО.
Незважаючи на те, що ПДФО й ВЗ сплачується лише з суми перевищення, обидві суми (сума страхових внесків в межах 30% зарплати та сума перевищення цієї межі) відображаються Додатку 4 ДФ з використанням ознаки доходу «125» (роз’яснення ГУ ДПС у Одеській області).
Якщо страховий платіж сплачується разово за весь рік
Цікавим нюансом оподаткування медичного страхування є те, що при сплаті страхового платежу авансом, наприклад річної суми одразу, порівнювати цей платіж слід лише з місячною зарплатою працівника у такому місяці плати. Тобто такого варіанта, як шляхом розрахунку «рознести» платіж на умовні частини помісячно з метою оподаткування, – немає. ПК просто не передбачає такої процедури.
Якщо річний разовий платіж перевищує суму оподатковуваного «ліміту» зарплати в такому місяці – ПДФО й ВЗ з суми такого перевищення мають бути. Або ж, якщо є такий варіант у страхової компанії, то потрібно платити меншими сумами, наприклад щомісяця, аби кожного місяця «ліміт» не перевищувався. Як варіант, можна заплатити частину страхового платежу в останні дні одного місяця, а решту (у сумі перевищення) – на початку наступного місяця. Однак перш ніж застосовувати таку схему платежів, варто попередньо вивчити договір страхування та проконсультуватися зі страховою компанією – чи можна розбити платіж на частини.
Коли сплачувати ПДФО й ВЗ зі страхового платежу на користь працівників
Сплатити ПДФО й ВЗ треба впродовж 3-х операційних днів з дня нарахування (сплати) такого страхового платежу на користь страхової компанії. Випливає це все з пп. 168.1.4 ПК, який встановлює правила оподаткування негрошових доходів.
Як розрахувати ПДФО й ВЗ, якщо зарплата працівника за місяць ще не відома
Порівнювати суму страхового платежу треба саме з зарплатою за весь місяць. Вочевидь, якщо платити на початку місяця – точна цифра місячної зарплати ще невідома. ПК не містить відповіді на дане питання. Отже, для вирішення такої проблеми треба:
- уникати платежів у першій половині місяця й платити страховий платіж ближче до кінця місяця, коли вже можна прорахувати фактичну чи більш точну прогнозну місячну зарплату працівника;
- зробити наступного місяця перерахунок ПДФО, якщо після закінчення місяця все ж таки «ліміт» вийшов іншим, ніж очікувався, та виникла недоплата чи переплата ПДФО. ВЗ такої процедури як «перерахунок» не передбачає, тому наступного місяця можна ВЗ утримати більше (або менше) на суму різниці, яка виникла. У Додатках 4ДФ поточного і наступного податкового періоду відображаються суми ПДФО й ВЗ, які були фактично сплачені. Якихось виправляючих Додатків 4ДФ у даному випадку подавати не потрібно, так як це не помилка, а уточнення бази розрахунку – ситуація аналогічна уточненню ПДФО після розподілу відпускних.
ЄСВ і страховий платіж на користь працівника
Сума страхових платежів не є базою оподаткування ЄСВ (п. 2 розділу ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170).
Шукайте в системі «Експертус Головбух» опис робочої ситуації, яка аналогічна вашій, потрібні форму (зразок), довідник, відео. Якщо не знайдете, то можете надіслати звернення до нашої експертної підтримки через Онлайн-помічник
Бухгалтерський облік страхових платежів на користь працівників
Підприємство може застрахувати одного, декількох або всіх працівників. На облік та оподаткування це ніяк не впливає.
Якщо страхування масове та ще й передбачене у колективному договорі як додаткова соціальна гарантія, такі витрати списуються у дебет того рахунку, за яким нараховується заробітна плата працівників:
- рахунки 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати» – робітники;
- рахунок 92 «Адміністративні витрати» – адмінперсонал;
- рахунок 93 «Витрати на збут» – працівники служби збуту;
- субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» – якщо інші рахунки витрат не підходять.
Однак внески підприємств згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їхніх сімей є іншими виплатами, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.5 Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Держстату від 13.01.2004 № 5). Отже, немає підстав вважати такий страховий платіж зарплатою.
Витрати на медичне страхування відповідно до НП(С)БО 16 «Витрати» входять до складу інших операційних витрат. Через це такі страхові платежі відображаються за субрахунком 949 «Інші витрати операційної діяльності». Тобто нарахування страхового платежу відображається за дебетом субрахунку 949 у кореспонденції із кредитом субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами». При цьому розрахунки зі сплати внесків страховій компанії відображаються за субрахунком 654 «За індивідуальним страхуванням» (лист Мінфіну від 22.03.2010 № 31-34000-20-10/6144).
Приклад бухгалтерських проведень з обліку страхових платежів за даними раніше розглянутого прикладу наведений у таблиці нижче.
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ДОБРОВІЛЬНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ЗА РАХУНОК РОБОТОДАВЦЯ | ||||
№ з/п | Зміст господарської операції | Дт | Кт | Сума, грн |
1 | перерахований страховий платіж на користь працівника за добровільне медстрахування страховій компанії | 654 | 311 | 7000,00 |
2 | нарахований дохід працівникові у сумі перерахованого на його користь страхового платежу (оподатковувана і неоподатковувана сума разом; умовами колективного договору медстрахування не передбачено) | 949 | 661 | 7219,51 |
3 | утриманий ПДФО за рахунок нарахованого доходу з суми перевищення страховим платежем на користь працівника його неоподатковуваного «ліміту» | 661 | 641 | 219,51 |
4 | утриманий ВЗ за рахунок доходів* працівника у розрахунку з суми перевищення страховим платежем на користь працівника його неоподатковуваного «ліміту» | 661 | 642 | 15,00 |
5 | сплачений ПДФО | 641 | 311 | 219,51 |
6 | сплачений ВЗ | 642 | 311 | 15,00 |
7 | відображений нарахований працівникові дохід, що рівний сумі страхового платежу за медстрахування | 661 | 654 | 7000,00 |
8 | витрати віднесені на фінансовий результат операційної діяльності | 791 | 949 | 7219,51 |
* відносити ВЗ на витрати роботодавця не можна, адже тоді це буде додатковим благом для працівника, так як такий ВЗ утримуються з доходів, які належать працівнику (страховий платіж, сплачений за рахунок роботодавця на користь працівника – це негрошовий дохід працівника) |
Податок на прибуток і страхові платежі на користь працівників при медстрахуванні
Об’єкт оподаткування податком на прибуток платник податку на прибуток визначає шляхом коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку чи збитку), отриманого за даними бухгалтерського обліку, на податкові різниці (пп. 134.1.1 ПК). Здебільшого податкові різниці лише для великодоходників, але є й такі, що мають застосовуватися і великодоходниками, і малодоходниками. І це якраз той випадок.
Страхові платежі, які були відображені як інші витрати операційної діяльності за субрахунком 949, потрапляють до «бухгалтерського» фінансового результату. Податкових різниць для таких страхових платежів, якщо умови договору страхування відповідають пп. 14.1.521 ПК, не передбачено – для всіх платників податку на прибуток.
Однак, якщо було порушено умови договору страхування, наведені в пп. 14.1.521 ПК, то виникає податкова різниця – фінансовий результат до оподаткування треба збільшити (абз. 1 ст. 1231 ПК). І зробити це треба всім платникам податку на прибуток – як великодоходникам, так і малодоходникам, так як дана податкова різниця спільна для всіх платників податку на прибуток, так як різниця передбачена розділом ІІ ПК, а не розділом ІІІ ПК. Звільнення працівника чи розірвання договору добровільного медичного страхування не впливає на податкові наслідки відповідно до ст. 1231 ПК.
Спільний представницький орган, нові строки колективних переговорів, пауза в дії окремих положень колективного договору — з’ясуємо, коли запрацюють ці та інші зміни в регулюванні трудових відносин і до чого ще готуватися роботодавцям
Така податкова різниця (збільшення фінансового результату) відображається у ряд. 4.1.5 Додатка РІ податкової декларації з податку на прибуток та розраховується як сума двох складових (той же абз. 1 ст. 1231 ПК):
- визнаних у бухгалтерському обліку витрат на попередню сплату страхових платежів (внесків, премій);
- пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або ж договір припинив відповідати вимогам пп. 14.1.521 ПК.
Наявність податкової різниці у даній ситуації підтверджують і податківці у роз’ясненні ДПС 102.12 ЗІР. За ним коригування, передбачене ст. 1231 ПК, застосовується до договорів добровільного медичного страхування, якщо такі договори перестали або не відповідають відповідати вимогам, передбаченим пп. 14.1.521 ПК (у т. ч. в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою або якщо договором медичного страхування передбачено виплату компенсації працівнику на ліки або лікування). Така ж різниця застосовується й щодо договорів довгострокового страхування життя та страхування додаткової пенсії (вимоги до них визначені 14.1.52 ПК та 14.1.522 ПК відповідно).
ПДВ і медичне страхування на користь працівників
Надання послуг із страхування не оподатковується ПДВ (пп. 196.1.3 ПК). Однак ця пільга стосується страхових компаній.
Якщо страхові послуги придбаває підприємство – такі послуги без ПДВ. Тому вартість придбаних послуг відображається у ряд. 10.4 податкової декларації з ПДВ.