Відповідь
Відповідно до ст.ст. 44, 45 і 47 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» та розділів II і III Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та з метою впорядкування операцій на міжбанківському валютному ринку України постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року № 281 із змінами та доповненнями, затверджено Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (далі – Положення № 281), відповідно до п. 31 розд. І якого уповноважені банки мають право здійснювати з іноземними контрагентами власні арбітражні операції та арбітражні операції за дорученням клієнтів. Уповноважені банки мають право здійснювати арбітражні операції з іноземними банками та/або іноземними небанківськими фінансовими установами, якщо така установа має право здійснювати торгівлю іноземною валютою відповідно до законодавства країни, де вона зареєстрована, та охоплюється наглядовою діяльністю відповідних органів нагляду за фінансовими установами іноземних держав.
Уповноважені банки мають право здійснювати арбітражні операції на підставі договорів, що укладені з клієнтами:
- фізичними особами - резидентами;
- юридичними особами, які не є уповноваженими банками, та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності;
- іншими уповноваженими банками.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Умови проведення арбітражних операцій між банком та клієнтом визначаються у договорі про здійснення арбітражних операцій, що містить у тому числі:
- повідомлення банком клієнта про ризики щодо проведення арбітражних операцій;
- порядок розміщення клієнтом гарантійного внеску (розмір внеску, вид валюти, строк);
- порядок розрахунків між банком та клієнтом за результатами проведення арбітражних операцій (відшкодування збитків за рахунок гарантійного внеску, порядок зарахування прибутку);
- періодичність та порядок надання клієнту інформації про виконані клієнтом операції, рух його коштів і залишки коштів на його рахунках.
Арбітражні операції відображаються за окремими рахунками.
Згідно з п. 4 розд. І Положення № 281 арбітражні операції на умовах маржинальної торгівлі – безготівкові операції, які передбачають виконання двох зустрічних зобов’язань з купівлі та продажу однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту та здійснюються без реальної поставки валюти на міжнародному валютному ринку з метою отримання прибутку від зміни валютного курсу або хеджування валютних ризиків.
При цьому валютна операція на умовах «тод» – валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладення договору; валютна операція на умовах «том» – валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладення договору; валютні операції на умовах «своп» – валютні операції за договором, умови якого передбачають купівлю (продаж, обмін) іноземної валюти зі зворотним її продажем (купівлею, обміном) на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій (курсів, обсягів, дат валютування тощо) під час укладення договору; валютна операція на умовах «спот» – валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого дохід з джерелом їх походження в Україні – це будь-який дохід, отриманий, зокрема резидентами, утому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Водночас, для отримання більш детальної відповіді пропонуємо звернутись до контролюючих органів ДФС з детальним описом ситуації для отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ.
ЗІР, категорія 103.02
ТОП-публікації Експертус Головбух
