Відповідь
При здійсненні фізичними особами цивільно-правових договорів відчуження житлових будинків, квартир або їх частин, кімнат, садових (дачних) будинків, інших об’єктів нерухомості та земельних ділянок сплата державного мита провадиться за ставками, які встановлені Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» із змінами і доповненнями (далі – Декрет).
Статтею 3 Декрету визначено розміри ставок державного мита, а саме:
за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, – 1 відс.
від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (п.п. «а» п. 3 ст. 3 Декрету);
за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, – один відсоток від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (п.п. «б» п. 3 ст. 3 Декрету).
Оскільки Декретом передбачено дві ставки розміру державного мита за відчуження земельних ділянок, будівель i споруд, державне мито за об’єкти відчуження повинно справлятися окремо.
Тобто, державне мито при відчуженні нерухомого майна разом із земельною ділянкою, на якій воно розташовано, справляється окремо за кожним з об’єктів відповідно до визначених розмірів:
за посвідчення договору відчуження об’єкту нерухомого майна, що перебуває у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, у розмірі
1 відс. від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
за посвідчення договору відчуження земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, у розмірі 1 відс. від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
ЗІР 106.02
