Державне мито за операції з відчуження нерухомого майна

526

Запитання

Яким чином справляється державне мито з операцій відчуження нерухомого майна разом із земельною ділянкою, на якій воно розташоване?

Відповідь

При здійсненні фізичними особами цивільно-правових договорів відчуження житлових будинків, квартир або їх частин, кімнат, садових (дачних) будинків, інших об’єктів нерухомості та земельних ділянок сплата державного мита провадиться за ставками, які встановлені Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» із змінами і доповненнями (далі – Декрет).

Статтею 3 Декрету визначено розміри ставок державного мита, а саме: 

за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, – 1 відс.

від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (п.п. «а» п. 3 ст. 3 Декрету);

за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, – один відсоток від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (п.п. «б» п. 3 ст. 3 Декрету). 

Оскільки Декретом передбачено дві ставки розміру державного мита за відчуження земельних ділянок, будівель i споруд, державне мито за об’єкти відчуження повинно справлятися окремо. 

Тобто, державне мито при відчуженні нерухомого майна разом із земельною ділянкою, на якій воно розташовано, справляється окремо за кожним з об’єктів відповідно до визначених розмірів:

за посвідчення договору відчуження об’єкту нерухомого майна, що перебуває у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, у розмірі 

1 відс. від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

за посвідчення договору відчуження земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, у розмірі 1 відс. від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

ЗІР 106.02

додаток

👇 Весняна пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для запитань-відповідей

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Готівкові розрахунки: що врахувати в роботі

Готівкові розрахунки жорстко регулюються Національним банком та податківцями. Тут завжди є ризик порушити правила. Які розрахунки вважаються готівковими, а які безготівковими? Коли для готівкових розрахунків треба касовий апарат, де можна здійснювати готівкові розрахунки, чи є каса у підприємця — дізнайтеся у консультації
56368

Витрати майбутніх періодів: що врахувати при складанні фінансової звітності

Витрати майбутніх періодів не часто можна побачити у бухгалтерському балансі. Однак для них відведено аж цілий рядок. Що таке витрати майбутніх періодів та чи можна обійтися без них? Чим витрати майбутніх періодів відрізняються від авансу за послуги? Чи є витрати майбутніх періодів у фінансовій звітності за МСФЗ? Відповідні на ці питання — знайдете у консультації
63082

Бухгалтерська довідка 2026: коли потрібна, як оформити + зразок

Бухгалтерська довідка виручає, коли бракує первинних документів, затримується контрагент або потрібно пояснити помилку. Мінфін уточнив, коли можна її складати, а ми зібрали готові зразки для типових ситуацій
114670

Облікова ставка НБУ 2026: актуальний розмір і прогноз

Облікова ставка НБУ — монетарний інструмент, за яким НБУ встановлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових ресурсів. Із 20.03.2026 розмір облікової ставки НБУ залишився на рівні 15% річних
84992