Чи може нульова звітність з РРО призвести до перевірки

753

Запитання

Неподання в установлений термін чи нульова звітність із РРО чи ПРРО є підставою для проведення фактичної перевірки

Відповідь

Контрольно-звітна інформація — це інформація, яку необхідно подавати до органів податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв’язку відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР; далі — Закон про РРО.

Суб’єкти господарювання (СГ), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО) та розрахункових книжок (далі — РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо пунктом 7 статті 3 Закону про РРО не передбачили подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

СГ, які використовують програмні РРО, повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.

Програмування РРО

Фактична перевірка — перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності. Вона може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом. Копію такого рішення вручають платнику або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки. Але за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у пункті 80.2 Податкового кодексу України (ПК), зокрема, неподання СГ в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій (далі —КОРО), подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 ПК

Отже, неподання СГ в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та КОРО, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

За інформацією ДПС у Черкаській області

додаток

👇 Святкова пропозиція

Статичний блок для запитань-відповідей

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

ФОП-єдинник перевищив ліміт: чи потрібно застосовувати РРО

Чи є зараз ліміт доходу для ФОП, який дозволяє не встановлювати РРО/пРРО? Чи можна ФОП не встановлювати РРО/пРРО, якщо клієнти розраховуються безготівково — платіжними картками, зокрема через систему WayForPay, LiqPay чи подібні?
4220

Наказ про ліміт каси: зразок і правила встановлення

Ліміт каси і строки здавання готівки до банку встановлюють підприємства, що проводять операції з готівкою. Підприємство мусить розробити і затвердити внутрішній документ (наказ) про порядок розрахунку ліміту каси підприємства і своїх відокремлених підрозділів. Зразок наказу про встановлення ліміту каси знайдете у статті
39614

Інтернет-торгівля і РРО: коли потрібен касовий апарат при онлайн-продажах

Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
23301