Відповідь
СПЕЦПРОЄКТ. Робота та підтримка бізнесу в умовах війни
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 Цивільного Кодексу України; ЦКУ).
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3 ст. 909 ЦКУ).
Слід також зазначити, що положеннями глави 65 ЦКУ регулюються взаємовідносини, що виникають за договорами транспортного експедирування.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 ЦКУ).
Договір транспортного експедирування може встановити:
- обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом;
- зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу;
- забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням.
Договір транспортного експедирування може передбачати надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Положення глави 62 ЦКУ поширюються також на випадки, коли обов’язки експедитора виконує перевізник (ч. 2 ст. 929 ЦКУ).
Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ч. 1 ст. 931 ЦКУ).
Експедитор має право залучити до виконання своїх обов’язків інших осіб (ч. 1 ст. 932 ЦКУ).
Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 № 1955-IV (далі – Закон № 1955).
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату:
- послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування;
- зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування (ст. 9 Закону № 1955).
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 Податкового Кодексу України; ПК).
Резидент, у тому числі фізична особа–підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПК, за ставкою в розмірі 15% доходу (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.5 та 141.4.11 ПК). Податок стягується за рахунок нерезидента та сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, які вони отримують через їх постійні представництва на території України (пп. 141.4.2 ПК).
Не є доходом, отриманим нерезидентом із джерелом походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ПК, зокрема, доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (пп. «к» пп. 141.4.1 ПК).
Отже, у разі якщо нерезидент надає послуги з ораганізації перевезення вантажу (без використання власних транспортних засобів), то компенсація вартості таких послуг нерезиденту не є об’єктом оподаткування згідно з п. 141.4 ПК).
Водночас, якщо нерезидент здійснює перевезення вантажу власним транспортом, то такі послуги перевезення розглядаються як фрахт.
За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам (ч. 1 ст. 912 ЦКУ).
Тобто, фрахтування за своєю суттю є орендою відповідного транспортного засобу для здійснення перевезень.
Фрахт – винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:
- перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
- перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом (пп. 14.1.260 ПК).
Сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою – підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6% у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:
- базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;
- особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування (пп. 141.4.4 ПК).
Базова ставка фрахту – сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (пп. 14.1.12 ПК).
Таким чином, якщо послуги з перевезення здійснюються безпосередньо нерезидентом, то такі послуги розглядаються як фрахт і підлягають оподаткуванню за ставкою 6% у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів щодо звільнення від оподаткування або зменшення ставки для оподаткування.
За інформацією ЗІР, категорія 102.16
Шановні бухгалтери, редакція «Головбух» працює для вас і у воєнний час. Відновили випуск електронних продуктів. Наша з вами головна мета — підтримати український бізнес у цей важкий час і зробити все від нас залежне задля спільної Перемоги. Передплачуйте ваші електронні журнали з вагомою знижкою у розмірі 50% на 6 місяців: Головбух, Головбух Агро, Головбух Медицина, а також експертно-правову систему "Експертус Головбух". Будьте певні, що матимете відповіді на всі робочі питання і під час воєнного стану, і після нашої Перемоги.
Замовляйте доступ онлайн в інтернет-магазині. Якщо потрібно обговорити передплату з особистим менеджером, телефонуйте: 0 800 21 12 20 (дзвінки безплатні). Будьмо на зв’язку щодня!
