Постанова ВС від 05.08.2022 у справі № 640/8574/19
Під час перевірки підприємства ДПС встановила, що воно не нарахувало податок на доходи нерезидента. Підприємство звернулося з позовом до суду з проханням скасувати рішення ДПС. Воно зазначило, що транспортно-експедиційні послуги не є фрахтом, тому немає підстав нараховувати податок на прибуток іноземних юросіб.
Окружний адмінсуд задовольнив позов підприємства.
Апеляційний адмінсуд скасував рішення окружного адмінсуду, оскільки, на його думку, платник порушив норму пункту 141.4 Податкового кодексу України (ПК). Він дійшов висновку, що підприємство:
- не підтвердило довідкою, що компанія-контрагент є резидентом країни, з якою Україна уклала міжнародний договір;
- не утримало та не сплатило до бюджету податок з доходу нерезидента під час виплати контрагенту доходу із джерелом походження з України.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу. Він скасував рішення суду скасувати податкове повідомлення-рішення про зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток.
Фрахт є винагородою/компенсацією, яку виплачують за договорами перевезення, найму або піднайму судна чи транспортного засобу (зокрема, для перевезення вантажів залізничним транспортом). Винагороду вважають фрахтом, якщо її виплачують за договором перевезення або найму/оренди залізничного транспорту. У цьому разі винагороду, яку виплачує експедитор перевізнику, вважають фрахтом.
Виплати за транспортно-експедиторським договором мають іншу природу і не є фрахтом. Якщо транспортно-експедиційні послуги за своєю суттю не є фрахтом, то немає правових підстав нараховувати податок на прибуток іноземних юросіб.
Пункт 141.4 ПК застосовують, зокрема, якщо:
- нерезидент провадить господарську діяльність на території України;
- об’єктом оподаткування є доходи нерезидента із джерелом походження з України.
Коли нерезидент провадить господарську діяльність на території України, його доходи за відповідними видами фрахту або інші доходи оподатковують відповідно за ставками 6 і 15% (пп. «г», «й» пп. 141.4 ПК). Винятки із цього правила передбачають міжнародні договори з додержанням установленої процедури їх підтвердження.
НП(С)БО не передбачають спеціальної методики визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов’язань. Крім того, компетентні органи не надали роз’яснення щодо практики такого дисконтування. Тож платник, облік якого не базується на МСФЗ, не зобов’язаний самостійно визначати методи оцінки цих фінансових зобов’язань.
