У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, обов’язково надає йому відпустку без збереження зарплати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 к. дн., без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану № 2136-IX; далі — Закон № 2136).
Якщо працівник використав 90 к. дн., надалі можуть бути різні варіанти залежно від розвитку подій і рішення роботодавця та працівника.
Так, є інші варіанти відпустки без збереження зарплати за погодженням із роботодавцем:
- на період дії воєнного стану, тривалість обмежена воєнним станом (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136);
- на період карантину постановою КМУ від 19.08.2022 № 928 тривалість дії карантину продовжили до 31.12.2022 (ч. 4 ст. 84 Кодексу закону про працю та ч. 3 ст. 26 Закону України «Про відпустки»);
- за згодою сторін за сімейними обставинами або з інших причин тривалістю до 15 к. дн. на рік (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки»).
Усі ці відпустки надають за згодою сторін.
За інформацією Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
