Постанова ВС від 17.02.2022 у провадженні № К/9901/34472/20
Податківці перевірили суб’єкта господарювання. За результатами перевірки нарахували податкові зобов’язання з доходів, яких платник не врахував. Платник з ними не погодився і звернувся до суду. Він стверджує, що сторони договору змінили призначення платежу. Тож кошти, які він отримав за цим договором, — поворотна фіндопомога, а не оплата за товар.
Верховний Суд (ВС) став на бік суб’єкта господарювання. Кошти, які він отримав від контрагента, суд визнав поворотною безвідсотковою фіндопомогою. Тому платник не включив їх до оподатковуваного доходу на підставі підпункту 165.1.31 Податкового кодексу України.
Контрагент правомірно змінив волевиявлення у розпорядженні коштами у межах господарської діяльності між ним і суб’єктом господарювання. Про це контрагент повідомив у листах, що надіслав позивачеві. Суми коштів у платіжних дорученнях відповідали сумі коштів, що визначили у договорах про надання безвідсоткової фінансової допомоги.
Сторони договору можуть уточнювати інформацію, що зазначили в реквізиті «призначення платежу» виконаного платіжного доручення в порядку, який узгодили між собою, без участі банку. Вони мають право визначати суть операцій — оплата за товар/послуги, поворотна фіндопомога тощо. Орган контролю не може визначати суть операцій всупереч волевиявленню суб’єктів господарювання.
Платник податків і контрагент домовилися, що призначення певних платежів не відповідало справжній природі господарських операцій між ними. Тож контрагент правомірно змінив волевиявлення у розпорядженні коштами у межах господарської діяльності між ним і суб’єктом господарювання за допомогою відповідних листів.
Суд дійшов висновку, що суми коштів у спірних платіжних дорученнях відповідали сумам коштів, що сторони визначили в договорах про надання безвідсоткової фінансової допомоги, реквізити яких контрагент зазначив у листах. Цяч опція не суперечить чинному законодавству.
За результатами розгляду справи ВС виніс рішення на користь платника податків.
