Як дефекти акту перевірки впливають на визнання ППР протиправним: ВС
Податкові перевірки: практикум із захисту
Постанова ВС від 25.04.2023 по справі № 520/3328/2020
У березні 2020 року ПАТ звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (ППР) від 27.02.2020 № 0000833201, яким застосували штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального у розмірі 713 220,78 грн.
Харківський окружний адміністративний суд рішення від 03.12.2020 у задоволенні позову відмовив. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.04.2021 залишив рішення без змін.
У касаційній скарзі підприємство доводило, що акт перевірки недопустимий доказ у справі. Тому суди помилково дали йому оцінку та встановили обставини справи на підставі такої оцінки. Такий довід обґрунтовували так:
- титульний аркуш акта перевірки не надруковано на номерному бланку контролюючого органу;
- дата реєстрації акта перевірки 31.12.2020 — дата, яка ще не настала на час розгляду справи;
- акт не містить обов’язкових реквізитів контролюючого органу — місцезнаходження та контактів;
- в акті перевірки від 30.01.2020 вказано індексний номер № 244/20-40-32-01-08/01549165. Такий же номер вказано на конверті про направлення акту перевірки позивачу. Натомість у ППР від 27.02.2020 № 0000833201 індексний номер акту перевірки — 244/20-40-31-01-08/01549165. Тобто є розбіжність в коді структурного підрозділу, що проводив перевірку;
- позивач отримав акт перевірки від 30.01.2020, тоді як ППР прийняли на підставі акту від 31.01.2020, про що зазначили у ППР.
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюють у формі акту або довідки, які підписують посадові особи контролюючого органу та платники податків або їх законні представники (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складають акт. Якщо такі порушення відсутні, складають довідку.
Акт/довідка, складені за результатами перевірки та підписані посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені Податковим кодексом України (ПК), надають платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати (п. 86.1 ПК).
Позиція Верховного Суду (ВС) по даній справі
Акт податкової перевірки та процес складання акту контролерами не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов’язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акту.
Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб’єкта господарювання, й не є обов’язковим рішенням суб’єкта владних повноважень. Непідписання акту перевірки не можна ототожнювати:
- з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР
чи
- непідписанням окремих рішень суб’єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом.
За висновком ВС, акт перевірки — це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили. Тому до акту можуть пред’являти лише ті вимоги, що стосуються доказів. Оцінку акту перевірки, в тому числі й оцінку дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, суд може надати при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акту перевірки у частині обов’язку підписання перевіряючими особами, не може бути підставою для скасування ППР, прийнятого на підставі не підписаного одним із перевіряючих акту перевірки. Але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролерів. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.
Якщо спірне рішення контролери прийняли у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовують відповідні санкції та їх розмір), таке рішення суд може визнати правомірним. Навіть якщо не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного ППР.
У підсумку ВС зазначив, що суди дійшли правильного висновку — вказані дефекти акту перевірки та ППР не можуть бути достатньою підставою для визнання акту перевірки недопустимим доказом та, відповідно, протиправним ППР.
Якщо сплатите податок не на той рахунок, ДПС вже не штрафуватиме. Це справедливо, адже ви все одно поповнили бюджет держави. Але врегулювати напрям сплати податку маєте самотужки, подавши заяву до податкової