Єдиноподатник другої групи може займатися торгівлею. Головне — дотримуватися умов перебування у цій групі.
Так, річний обсяг доходу єдиноподатника другої групи не має перевищувати 1,5 млн. грн. А кількість осіб, які перебувають із ним у трудових відносинах одночасно, не може перевищувати 10 осіб (пп. 2 п. 291.4 Податкового кодексу України, ПК). Вебінари для бухгалтерів 2025
► Нарахування ЄСВ у 2018 році: зміни та новації
На відміну від діяльності з надання послуг, для єдиноподатників другої групи коло покупців товарів не обмежується певними категоріями. Тому продавати товари можна будь-якій юридичній або фізичній особі.
Однак єдиноподатники, які провадять торговельну діяльність, мають пам’ятати про заборону продажу деяких видів товарів, визначених у пункті 291.4 та підпункті 291.5.1 ПК. До них, зокрема, належать:
підакцизні товари (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів у ємностях до 20 літрів, пива та столових вин);
предмети мистецтва й антикваріату;
корисні копалини, крім корисних копалин місцевого значення;
дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння (пп. 291.5.1 ПК).
У разі продажу заборонених товарів єдиноподатник буде змушений перейти на загальну систему оподаткування (пп. 298.2.3 ПК).
► Прожитковий мінімум працездатних осіб
Застосування РРО
Єдиноподатники другої групи мають право не застосовувати РРО до досягнення протягом календарного року обсягу доходу 1 млн. грн. (п. 296.10 ПК).
У разі перевищення цього обсягу доходу єдиноподатник має застосовувати РРО з роздруківкою розрахункового документа. У цьому випадку застосовувати РРО починають з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення, і продовжують протягом усього часу реєстрації підприємця єдиноподатником.
► Трансфертне ціноутворення 2018
Але єдиноподатники, які у межах своєї діяльності проводять розрахунки винятково у безготівковій формі (через банківські установи), навіть у разі перевищення зазначеного обсягу доходу мають право не реєструвати РРО. Головне для них — не проводити розрахунків у готівковій формі.
«Вчіться, розваги нікуди не дінуться», — казали вони. Проте розваги якраз кудись ділися, а навчання завжди з нами. Бо як бухгалтеру без нових знань наодинці з податковими змінами? Вища школа Головбуха — ваш шанс лагідно поєднати підвищення кваліфікації і відпочинок, адже ви самі обираєте час і місце для уроків!
Збереження первинних документів
Усі платники податків незалежно від обраної системи оподаткування (загальна чи спрощена) мають вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування, на підставі первинних документів (п. 44.1 ПК).
► Зміни в УКТ ЗЕД з 2018 року: що готує нам новий законопроект
Натомість єдиноподатник другої групи декларує лише дохід, від розміру якого залежить його право перебувати у такій групі й застосовувати фіксовану ставку податку. Тому на перший погляд здається, що він має документально підтверджувати лише згаданий дохід.
Однак, на нашу думку, первинні документи, які підтверджують витрати, так само доцільно зберігати. Адже існує доволі значний ризик, що під час перевірки податківці спробують визнати товарні залишки, на які немає первинних документів, безоплатно отриманими. Певна річ, що єдиноподатник може оскаржити таке рішення. Але, мабуть, не варто створювати підгрунття для таких фіскальних висновків.
► Спрощена система оподаткування у 2018 році
До того ж податківці наголошують, що відсутність інформації про витрати у книзі обліку доходів та у податковій декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця не можна розцінювати як дозвіл не зберігати такі документи (лист ДФС від 17.05.2016 № 10714/6/99-99-13-04-02-15).
Тому вважаємо, що єдиноподатники другої групи мають зберігати первинні документи для підтвердження як отриманого доходу, так і витрат з придбання товарів (виконання робіт, отримання послуг).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
