Допоможемо оформити договір про повну матеріальну відповідальність. Для прикладу розглянемо договір про матеріальну відповідальність працівника, якому для роботи видали матеріальні цінності (комп’ютер тощо). Розберемося, за яких умов укладають такі договори та як визначити, з ким укладається договір про повну матеріальну відповідальність
Оформити договір про повну матеріальну відповідальність можна лише за певних умов. У юридичній термінології під матеріально відповідальною особою розуміють працівника, якому за характером виконуваних ним трудових обов’язків довірено підзвітні цінності і на якого на підставі спеціальних постанов або укладеного договору покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну з його вини.
В обов’язковому порядку повну матеріальну відповідальність несуть працівники, з якими, відповідно до законодавства, укладено договір про повну матеріальну відповідальність.
Отже, всі дії та організаційні заходи щодо забезпечення зберігання майна, закріплення його за особою, яка приймає таке майно на відповідальне зберігання, мають на меті стимулювати особу надійно зберігати майно, або до неї буде застосовано стягнення у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної з вини такої особи.
Договір про повну матеріальну відповідальність працівника
Стала практика Верховного Суд (зокрема постанова від 10.02.2021 у справі № 199/7979/18, постанова від 27.07.2023 у справі № 334/10099/21) вказує на те, що у справах про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного з працівником, суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі статтею 135-1 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) може бути укладено такий договір, та чи був він укладений. При відсутності цих умов на працівника може бути покладена обмежена матеріальна відповідальність за заподіяну ним шкоду, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.
З ким укладають договір про повну матеріальну відповідальність? Відповідно до статті 135-1 КЗпП, для укладення договору про повну матеріальну відповідальність можуть бути дві обставини, в кожній з яких працівник має відповідати одночасно трьом умовам:
Обставини та умови укладання договору про повну матеріальну відповідальність
Певна посада
Дистанційна робота
Має вік від 18 років
Має вік від 18 років
Займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов’язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей
Виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу
Такі посада та робота є в Переліку, по ним укладається типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, що затверджені в порядку, встановленому КМУ
Користується обладнанням та засобами роботодавця, наданими йому для виконання роботи (наприклад, ноутбуком)
Щодо Переліку, який мав би бути затверджений КМУ, то до того, як ВРУ ухвалила Закон України «Про дерадянізацію законодавства України» № 2215-ІХ від 21.04.2022, роботодавці мали користуватися Переліком посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва (далі — Перелік № 447), що був Додатком №1 до постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28.12.1977.
Наразі НПА, на підставі якого був прийнятий Перелік № 447 скасовано, нового Переліку ще не прийнято. За таких обставин, роботодавці можуть самі розробити договір про повну матеріальну відповідальність і на свій розсуд встановити перелік відповідних посад та робіт.
Зверніть увагу, що Верховний Суд у постанові від 07.02.2024 у справі № 755/14716/21 (провадження № 61-10615 св 23) проаналізував Положення про бухгалтерію на підприємстві та дійшов наступного висновку. Відповідно до приписів цього Положення, вбачається, що працівниця, як головний бухгалтер та керівник бухгалтерського відділу, є матеріально відповідальною особою, яка безпосередньо обслуговує товарні та грошові цінності, оскільки до кола її обов`язків віднесено виконання операцій, які пов`язані з обслуговуванням грошових коштів.
Отже, фактично, судова практика вказує на те, що роботодавець може самостійно встановлювати перелік відповідних посад та робіт, щодо яких можна укладати договір про повну матеріальну відповідальність.
Проте, коли буде затверджено Перелік таких посад і робіт, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність КМУ, роботодавцям потрібно привести у відповідність свій наявний перелік посад та робіт до затвердженого Переліку КМУ.
Експерти пояснили який нормативний документ підтверджує, що укладати договори про повну матеріальну відповідальність працівників — сфера відповідальності бухгалтерії, а не кадрове питання
Також, для укладення договору важливу роль відіграють трудові обов’язки, що їх виконує працівник.
Звернімося до випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 № 336 (далі — Довідник). Відповідно до його Загальних положень конкретний перелік посадових обов’язків керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців визначають у посадових інструкціях. Їх розробляють і затверджують роботодавці на основі Довідника, з огляду на конкретні завдання та обов’язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства.
Тобто зміст трудових обов’язків працівника визначено розділом «Завдання та обов’язки» посадової (робочої) інструкції.
Разом із тим, цей документ є консультативним та не обов’язковим до виконання, адже не зареєстрований у Мінюсті. А згідно зі статтею 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади» з 01.01.1993, НАП, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Хто несе повну матеріальну відповідальність
Основним видом матеріальної відповідальності працівників є обмежена матеріальна відповідальність. Лише в окремих випадках застосовують повну матеріальну відповідальність.
Випадки покладення на працівника повної матеріальної відповідальності визначено статтею 134 КЗпП. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної підприємству з їх вини, зокрема (у контексті цієї консультації), у разі коли:
між працівником та підприємством відповідно до статті 135-1 КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або з іншою метою;
майно та інші цінності працівник отримав під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
шкоду заподіяно нестачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріальних цінностей, виданих працівникові у користування;
згідно із законодавством на працівника покладена повна матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству під час виконання трудових обов’язків тощо.
Лише у першому з перелічених випадків працівник є матеріально відповідальною особою, адже з ним укладено письмовий договір. Тож він матеріально відповідатиме за незабезпечення цілості майна у повному розмірі. Працівник, якому майно надане у користування і який умисно зіпсував матцінності, також нестиме матеріальну відповідальність у повному розмірі, хоч і не є матеріально відповідальною особою.
Коли за працівником закріпили матеріальні цінності, передали їх заактом приймання-передачій створили умови для їх зберігання (окреме приміщення, до якого не мають доступу треті особи), то в такому разі працівник відповідає за зберігання довіреного йому майна і є матеріально відповідальною особою.
Але якщо до цього приміщення мають доступ треті особи (охоронець, прибиральниця, інші працівники), то працівник несе обмежену матеріальну відповідальність, тобто не може бути повністю відповідальним за псування ввіреного йому майна.
Роботодавець не мусить власним коштом покривати шкоду, яку заподіяв найманий працівник. Поради експерта допоможуть правильно застосовувати трудове та цивільне законодавство, аби роботодавець мав можливість уникнути такої шкоди або принаймні зменшити її
Як оформити договір про повну матеріальну відповідальність
До скасування Переліку № 447, роботодавці повинні були використовувати Типовий договір про повну матеріальну відповідальність, що міститься у додатку 2 до цього Переліку. Наразі, коли існує певний правовий вакуум, роботодавці можуть розробити свій варіант договору, враховуючи приписи КЗпП.
У тексті договору про повну матеріальну відповідальність має бути прописано обов’язок роботодавця ознайомити працівника, з яким укладено такий договір, із законодавством про матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, а також з інструкціями, нормативами і правилами збереження, приймання, обробки, продажу (збуту), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих працівникові матеріальних цінностей.
Працівники зобов’язані дбайливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів для запобігання шкоді (ч. 2 ст. 131 КЗпП).
Зауважимо, що не варто ігнорувати цей пункт договору, адже невиконання згаданого обов’язку в разі вирішення судом питання про повну матеріальну відповідальність працівника може спричинити якщо не відмову у задоволенні позовних вимог підприємства, то принаймні зменшення суми відшкодування.
