Зміст статті:Мобілізація та гарантії, які мають мобілізовані працівники у відносинах з роботодавцем
Згідно статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу” від 25.03.1992 № 2232 (далі – Закон № 2232) на військову службу громадянин України може потрапити за призовом (у тому числі під час мобілізації) та за добровільною згодою (контрактом). Час проходження військової служби зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Бухгалтеру, який нараховує заробітну плату такому працівнику необхідно знати:
- гарантії, які надаються таким мобілізованим працівникам чинним законодавством, та які саме військовослужбовці їх мають;
- день початку та в подальшому день кінця військової служби, підтверджені документально.
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Відповідно до сучасної трактовки статті 119 КЗпП гарантії щодо відносин з роботодавцем мають:
- працівники, які були призвані на військову строкову службу;
- працівники, які призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
- працівники, які були призвані на військову службу під час мобілізації;
- працівники призвані на особливий період;
- працівники, яких прийняли на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби;
- працівники, які під час проходження військової служби отримали поранення та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон чи визнані безвісти відсутніми.
За вищеназваними працівниками зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток
Якщо вони працювали на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм підпорядкування та форм власності, фермерському господарстві, на сільськогосподарському виробництві, а також у фізичних осіб-підприємців яких вони працювали до призову (на строк до фактичного звільнення чи закінчення особливого періоду). Дані гарантії поширюються також на тих, хто перебуває на лікуванні у медичних закладах, потрапив у полон, визнаний безвісти відсутній.
Щодо вищезазначених контрактників, то стаття 119 КЗпП зазнала численних змін. Ще у 2016 р. гарантії щодо збереження місця роботи стосувалися тільки контрактників, які були призвані (мобілізовані) та уклали контракт з оголошенням демобілізації (не більше ніж на строк укладеного контракту).
При відправленні працівника на військову службу підприємство повинно видати наказ про увільнення працівника від роботи на час мобілізації та збереження на цей час посади та середнього заробітку. Для видання даного наказу необхідно отримати документ, який би підтверджував початок військової служби працівника. І ним не може бути повістка. Пояснимо чому. По-перше, вони бувають декількох видів і не кожна з них має наслідком мобілізацію:
- повістка з пропозицією пройти бесіду або для звірок облікових записів;
- повістка з вимогою про те, що потрібно обов’язково прийти у військкомат для того, щоб пройти медкомісію. Після проходження медичної комісії може бути вручене розпорядження про мобілізацію;
- повістка у військкомат з вимогою з’явитися з речами в певний пункт збору. Такий документ приходить до військовозобов'язаних, а також до тих, хто пройшов медичну комісію і одержав розпорядження про мобілізацію.
По-друге, дата зазначена в повістці (навіть, якщо в ній зазначена дата відправки зі збірного пункту) може й не співпадати з датою призову, тобто фактичного початку проходження військової служби, так як працівника можуть відправити пізніше, не в той день, який зазначений у повістці. Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 2232 днем початку військової служби зокрема вважається:
- день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату – для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
- день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) – для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.
По-третє, якщо працівник наступного дня після вручення повістки з’являється в місці збору, то хто тоді віднесе документи на підприємство? Отримати від нього вчасно документи (повістку чи розпорядження про мобілізацію) буде досить проблематично.
Для того, щоб уникнути ситуації, коли наказ про вивільнення працівника від роботи у зв’язку з мобілізацією на військову службу виданий ще до фактичної дати початку служби, можна рекомендувати до видання наказу отримати документальне підтвердження шляхом самостійного звернення до військкомату, наприклад, ним може бути повідомлення щодо призов працівника із зазначенням конкретної дати.
Також слід звернути увагу, що наказ про увільнення працівника від роботи не є наказом про звільнення працівника з підприємства, тобто працівник не звільняється з роботи та трудові відносини не розриваються, а лише увільняється від роботи на певний час – на час здійснення військової служби.
Враховуючи це, не потрібно й нараховувати вихідну допомогу в сумі двох мінімальних заробітних плат згідно зі статтею 44 КЗпП та частиною першою статті 21 Закону № 2232.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (частина друга статі 24 Закону № 2232). Для інших випадків згідно ст. 119 КЗпП та пункту 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008, це також можуть бути:
- день наступний за днем взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення лікування в медичних закладах;
- день наступний після повернення з полону;
- день наступний після дня появи при визнанні безвісти відсутнім;
- день оголошення судом померлим;
- день загибелі (смерті).
Часових обмежень щодо терміну збереження за працівником робочого місця та середнього заробітку насьогодні не існує. Ця гарантія діє на весь термін мобілізації.
Нарахування заробітної плати мобілізованим працівникам на основі середньої
Про використання середнього заробітку при нарахуванні виплат мобілізованим працівникам вказує стаття 119 КЗпП. Насьогодні нарахування даної виплати здійснюється за рахунок підприємства, ніяких компенсацій з бюджету немає.
Використання середньої для нарахування виплат працівникам описує Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100, який містить у пункті 1 переліку випадків його застосування пункт “залучення працівників до виконання військових обов’язків” (далі – Порядок № 100). Для даної ситуації при розрахунку середньомісячної заробітної плати використовується 2-х місячний календарний термін, який передує місяцю, в якому відбулася мобілізація (див. абзац 3 пункту 2 Положення № 100). Більш детально можливі випадки розглянуто в таблиці нижче.
Як базова для розрахунку використовується формула:
ЗПсер = ЗП/Крд,
де ЗП – нараховані працівнику виплати, що включаються у розрахунок середньої зарплати (перелік зазначено у пункті 3 Порядку № 100) без виплат, які не включаються до розрахунку (перелік зазначено в абзацах 1 та 2 пункту 4 Порядку № 100, наприклад, матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку, заробітна плата по роботі за сумісництвом та ін.);
Кр – кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
Ситуація | Розрахунок середньої заробітної плати | Приклад розрахунку |
До мобілізації працівник відпрацював більше 2-х місяців | Виплати беруться за останні 2 календарних місяці, що передують місяцю мобілізації (абзац 3 пункту 2 Порядку № 100) | Працівника призвали у травні 2017 р. У березні-квітні нараховано заробітну плату 9000 грн, у т.ч. компенсацію невикористаної відпустки 500 грн. Працівник за два місяці відпрацював 41 робочий день (22 – у березні, 19 у квітні). Середньоденна заробітна плата дорівнює: (9000–500)/41=207,32 |
До мобілізації працівник відпрацював менше 2-х місяців | Виплати беруться за фактично відпрацьований час (абзац 3 пункту 2 Порядку № 100) | Працівника призвали у травні 2017 р. Найнято на роботу працівника 1 квітня. У квітні нараховано заробітну плату 3600 грн. Працівник відпрацював 19 робочих днів у квітні. Середньоденна заробітна плата дорівнює: 3600/19=189,47 |
Протягом останніх 2-х місяців працівник частину місяця не працював з поважних причин з повним або частковим збереженням заробітку (простій, відпустка, лікарняний тощо) | З розрахунку робочих днів за 2 місяці необхідно виключити дні, коли він не працював та за ним зберігався повністю або частково заробіток (абзац 6 пункту 2 Порядку № 100) | Працівника призвали у травні 2017 р. У березні-квітні нараховано заробітну плату 9000 грн, у т.ч. відпускні 4800 грн. Відпустка припала на 14 робочих днів квітня. Працівник за два місяці відпрацював 27 робочих днів (22 – у березні, 5 у квітні). Середньоденна заробітна плата дорівнює: (9000–4800)/27=155,56 |
Протягом останніх 2-х місяців працівник взагалі не працював з поважних причин з повним або частковим збереженням заробітку (простій, відпустка, лікарняний тощо) | В розрахунок необхідно взяти попередні 2 місяці роботи (абзац 4 пункту 2 Порядку № 100) | Працівника призвали у травні 2017 р. У березні-квітні працівник не працював (перебував у оплачувані відпустці та відпустці за власний рахунок). У січні-лютому нараховано заробітну плату 9200 грн та відпускні 9600 грн. Працівник за два місяці відпрацював 40 робочих днів (20 – у січні, 20 – у лютому). Так як працівник останні 2 місяці перед призовом не працював, то в розрахунок беремо січень-лютий. Середньоденна заробітна плата дорівнює: 9200/40=230,00 |
Надалі для оплати днів мобілізації (або військових зборів) використовується розрахована середня. Так, виходячи з прикладу вищенаведеної таблиці за червень працівнику має бути нараховано 207,32×20 = 4146,4 грн заробітної плати, де 20 – кількість робочих днів для червня 2017 р.
Один раз розрахована середньоденна заробітна плата використовується постійно протягом усього терміну мобілізації.
Таким чином, щомісяця розраховувати нову середню не потрібно. Звичайно, це якщо на підприємстві не підвищувалися оклади, але про це далі.
Індексація, підвищення окладів, аліменти та інші нюанси нарахування заробітної плати мобілізованих працівників
З розрахунком середньої усі проблеми з нарахування виплат мобілізованим працівникам не закінчуються. Мобілізація може розтягнутися на тривалий час. За даний проміжок часу відбуваються інфляційні процеси, можливе підвищення мінімальної заробітної плати, окладів. Також у мобілізованого працівника могли й бути певні відрахування із заробітної плати, наприклад, аліменти. Як же тут бути? Спробуємо звести певні можливі ситуації до таблиці нижче.
Ситуація щодо нарахування зарплати мобілізованим працівникам | Як вирішити |
1. У періоді, на який припадає мобілізація відбулося підвищення окладів | Необхідно провести коригування середньоденної заробітної плати на коефіцієнт підвищення (пункт 10 Порядку № 100). На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Такі підприємства у разі скрутного фінансового становища можуть зменшити коефіцієнт коригування, але не мають права взагалі не здійснювати коригування. |
2. Індексація заробітної плати | Не індексується. Індексувати середній заробіток, який нараховується працівнику протягом періоду мобілізації не потрібно (див. абзац третій пункту 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.06.2003 № 1078). Проте при розрахунку середньоденної заробітної плати сума індексації за попередні 2 місяці включається у розрахунок, так як входить до фонду оплати праці (фонд додаткової зарплати). |
3. Доплата до мінімальної заробітної плати | Не нараховується. Середній заробіток, який нараховується мобілізованому працівнику є виплатою за невідпрацьований час (пункт 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5). На виплати, які не є платою за виконані норми праці не поширюється вимога щодо проведення доплати до мінімальної заробітної плати. |
4. Аліменти | Утримуються. Це підтверджує лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 р. № 494/13/84-16. Аліменти утримуються з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за сумісництвом, в тому числі з заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов’язків, яким і є військова служба. Нагадуємо, що попередньо при розрахунку аліментів віднімаються усі необхідні податки та збори. |
Розглянемо на прикладі коригування середньоденної заробітної плати мобілізованого працівника у разі підвищення окладів на підприємстві.
Приклад. Працівника призвали у травні 2017 р. У березні-квітні нараховано заробітну плату 8500 грн (місячний оклад працівника – 3200 грн). Працівник за два місяці відпрацював 41 робочий день (22 – у березні, 19 – у квітні). Середньоденна заробітна плата дорівнює: 8500/41=207,32. На цій основі за червень працівнику нараховано 4146,40 грн.
У липні 2017 р. працівником даного підприємства приймається рішення підвищити посадові оклади і для посади мобілізованого працівника він становить 3500 грн. Коефіцієнт підвищення розраховуємо на основі листа Мінсоцполітики від 11.01.2016 р. № 11/13/84-16 як співвідношення між новим та старим окладом:
3500/3200=1,09
Коригуванню підлягають усі виплати працівника, які включалися раніше до доходу за 2 місяці. Отже, нова середньоденна заробітна плата мобілізованого працівника, яка буде використовуватися в розрахунках з липня 2017 р. складе:
8500×1,09/41=225,98
У липні 21 робочий день і працівник отримає: 225,98×21 = 4745,58 грн.
Відпускні демобілізованому працівнику
По поверненню демобілізований працівник виходить на роботу і практично з першого ж дня має право на щорічну відпустку. Це випливає зі статті 82 КЗпП, згідно якої до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку зараховується, зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалося місце роботи (посада). Таким чином, період військової служби зараховується працівнику до стажу, який дає йому право отримати щорічну відпустку за місцем роботи. Крім того, пункт 5 частини 7 статті 10 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР дає право працівнику, який звільнений після проходження строкової військової служби, а також військової служби за призовом під час мобілізації на щорічну відпустку повної тривалості до настання 6-місячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві за умови, що після звільнення зі служби його було прийнято на роботу протягом 3 місяців без урахування часу проїзду до місця проживання.
Таким чином, мобілізований працівник має право одразу піти у відпустку до настання 6-місячного терміну і йому доведеться нараховувати відпускні. Середньоденну заробітну плату при цьому слід розраховувати знову ж застосовуючи Порядок № 100. Базовим періодом для розрахунку середньоденної заробітної плати при виході у відпустку є 12 місяців, але на цей період будуть припадати виплати по середній, які він отримував на підприємстві протягом терміну мобілізації. То чи можна їх брати у розрахунок?
Відповідь на дане питання дає той же Порядок № 100, а саме абзац 4 пункт 3: виплати за період, в якому за працівником зберігався середній заробіток, включаються до розрахунку середньоденної зарплати. Середній заробіток під час виконання громадських та державних обов’язків включається до фонду оплати праці, тому його використання в розрахунку відпускних є цілком правомірним.
Оподаткування виплат мобілізованим працівникам
Виплати за середньою мобілізованим працівникам оподатковуються так само, як і звичайна заробітна плата. І ось чому. Оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків входить до складу додаткового фонду оплати праці згідно Інструкції зі статистики заробітної плати (наказ Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5). Отже, це така ж зарплата, хоча й без інших компонентів. Законодавство не передбачає якихось звільнень від оподаткування таких доходів. Раніше, коли існували компенсації даних виплат з державного бюджету, то саме суми компенсацій отриманих з бюджету не оподатковувалися.
Отже, з заробітної плати мобілізованих працівників необхідно утримувати ПДФО за ставкою 18%, військовий збір за ставкою 1.5% та нараховувати на них ЄСВ за ставкою 22%. При цьому щодо ПДФО слід зазначити, що мобілізований працівник на загальних підставах має право на отримання податкової соціальної пільги, так як такі виплати включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку. Застосовується податкова соціальна пільга на загальних підставах.
Щодо форм № 1 ДФ з ПДФО та № Д4 з ЄСВ, то дохід у вигляді середньої заробітної плати відображається на загальних підставах. Суму нарахованого середнього заробітку в розділі І форми № 1 ДФ рекомендуємо відображати під ознакою доходу 101, а загальну суму нарахованих доходів працівникам та утримуваного й перерахованого до бюджету військового збору – до розділу ІІ. Щодо ЄСВ, то суми нарахованих виплат також включаються до таблиці 1 як звичайна заробітна плата. Щодо таблиць 3 та 4 даного звіту, то вони стосуються забезпечень військовослужбовців, які виплачуються державою, та не стосуються підприємств, де вони працювали.
Відповідальність роботодавця за дотримання гарантій мобілізованих працівників
За порушення гарантій мобілізованих працівників накладається штраф 850-1700 грн на посадових осіб установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та фізичних осіб-підприємців, що використовують найману працю.
Також за недотримання законних гарантій працівників, які виконують військовий обов’язок, згідно статті 265 КЗпП передбачений штраф як фізичним, так і юридичним особам у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (насьогодні 32000 грн). Крім того, невиплата середніх зарплат мобілізованим працівникам – це така ж невиплата зарплати, що також тягне за собою відповідні штрафи. Наприклад, порушення встановлених строків виплати більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне штраф у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (насьогодні 9600 грн). Також може наставати й кримінальна відповідальність.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
