Відпускні за неповного робочого дня

Робота в умовах неповного робочого часу не тягне за собою ніяких обмежень трудових прав працівників (ст. 56 Кодексу законів про працю України; КЗпП), тому вони мають право на відпустку повної тривалості. Згідно з пунктом 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі — Постанова № 100), нарахування, зокрема виплат за час відпусток, здійснюється шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (ст. 73 КЗпП). Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

При цьому слід враховувати положення абзацу шостого пункту 2 Постанови № 100, а саме, час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Зазначена норма стосується випадків, коли:

• працівники з незалежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (наказом по підприємству працівники відділу, цеху та ін. були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня);
• був оформлений простій не з вини працівників — працівникам надавалися відпустки без збереження заробітної плати відповідно до статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.

Отже, у разі якщо працівники з незалежних від них причин (за рішенням роботодавця) працювали в режимі неповного робочого тижня, середньоденна заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, зменшену на кількість:

• святкових та неробочих днів, встановлених законодавством;
• робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому тижні (простої). Вихідні дні з розрахунку не виключаються, оскільки відпустки надаються в календарних днях і оплачуються календарні дні відпустки. Отриманий результат множиться на кількість календарних днів для розрахунку відпускних 2018 (роз’яснення Міністерства праці України від 21.07.1997 № 04-3022).

Якщо ж працівник працює на умовах неповного робочого дня (тижня) за власним бажанням (за сумісництвом, в зв’язку з сімейними обставинами), нарахування середньої заробітної плати для оплати часу відпусток здійснюється на загальних підставах згідно з пунктом 7 Постанови № 100.

Зазначимо, що період перебування працівників у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до статті 26 Закону № 504 не виключається з розрахункового періоду (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 28.07.2008 № 3144/0/10-08/13).

Дивіться приклади розрахунку відпускних у продовженні статті