Лікування в нашій країні за нинішніх умов є не дешевим та досить проблемним. Тому, аби підтримати працівника, що захворів, сумлінні роботодавці виділяють цільову благодійну допомогу, шляхом перерахування коштів лікувальному закладу. Які можуть бути наслідки для роботодавця, що підтримав свого співробітника?
Умови надання цільової допомоги
Для того, щоб працівник отримав благодійну допомогу, він повинен подати роботодавцю заяву з проханням надати цільову допомогу на лікування чи придбання ліків. Документи, що підтверджують таку необхідність додаються до заяви.
Потрібна сума коштів перераховується закладу охорони здоров'я після оформлення роботодавцем наказу (розпорядження) про надання допомоги.
Під визначені умови і напрями її витрачання надають цільову благодійну допомогу. Вдповідно до підпункту «а» підпункту 170.7.4 Податкового кодексу (далі - ПК) роботодавець не утримує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із цільової благодійної допомоги при дотриманні таких умов:
- допомогу надає резидент - фізична або юридична особа;
- кошти виплачують безпосередньо установі охорони здоров'я незалежно від форми її власності.
Допомога може бути призначена, щоб компенсувати вартість платних послуг лікування, для придбання ліків (донорських компонентів крові, протезно - ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), медичних засобів і пристосувань, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 25.03.2009 року № 333.
За рахунок цільової допомоги не оплачують:
- косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями);
- водолікування та геліотерапію, не пов'язані з хронічними захворюваннями;
- лікування і протезування зубів із використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та фарфору;
- аборти (крім абортів, що їх проводять за медичними показаннями, або коли вагітність є наслідком згвалтування);
- операції зі зміни статі, лікування венеричних захворювань (окрім СНІДу і венеричних захворювань, причиню яких є нестаттеве зараження чи згвалтування);
- лікування тютюнової чи алкагольної залежності.
Коли хоча б одна із цих умов не буде виконана, сума цільової допомоги перетворюється на оподатковуваний дохід і виглядає як додаткове благо. На суми цільової допомоги на лікування єдиний соціальний внесок не нараховують.
У формі № 1 ДФ необхідно відобразити оподатковану і неоподатковану суму цільової допомоги на лікування. Варто показати пільгову допомогу з ознакою доходу «168», оподатковану - з ознакою «126».
Не обмежено певним розміром цільову благодійну допомогу, яку надають відповідно до підпункту «а» підпункту 170.7.4 ПК.
Проте для такої допомоги встановлено граничний строк її використання. Відповідно до підпункту 170.7.5 ПК цільову допомогу на лікування не оподатковують протягом того строку на який її видають, але не більше ніж на 24 календарних місяці, наступних за місяцем отримання такої долпомоги.
Якщо протягом встановленого строку цільову допомогу не використали, то працівник, невикористану суму повинен повернути роботодавцеві. Інакше ці кошти працівнику доведеться включити до суми річного оподаткованого доходу і відобразити в декларації про майновий стан та доходи.
Строк використання цільової благодійної допомоги ПК дозволяє подовжити (пп.170.7.6 ПК).Для подовження строку її набувач має звернутися з поданням до податкового органу. У поданні необхідно викласти обставини, що завадили в установлений строк повністю використати кошти.
Підприємство відображає податковий кредит з податку на додану вартість (далі - ПДВ) відповідно до пункту 198.1 ПК, отримуючи послуги лікувального закладу для подальшого негосподарського використання (лікування працівника).
Підставою є податкова накладна, що зареєсторована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) (пп. 198.3 198.6 ПК). Платник ПДВ з 01.07.2015року формує податковий кредит незалежно від напряму використання коштів - у господарських чи негосподарських операціях.
Постачанням послуг є безоплатне постачання послуг з лікування з метою оподаткування ПДВ (пп. «в» пп. 14.1.185 ПК). Ціна придбання послуг лікувального закладу є базою оподаткування ПДВ за такою операцією (п. 188.1 ПК).
У такому випадку підприємство - платник ПДВ повинно відобразити податкові зобов'язання з ПДВ, скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні (п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 року № 1307):
- одну - на фактичну суму постачання послуг - нуль;
- другу - на суму перевищення ціни придбання над ціною постачання, тобто за ціною придбання послуг: або зведену податкову накладну не пізніше останнього дня звітного місяця у якому надано послуги, на суму перевищення ціни придбання над ціною постачання, тобто за ціною придбання послуг.
Звільнено від оподаткування ПДВ (пп. 197.1.6 ПК) постачання путівок на санаторно - курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів та дітей - інвалідів.
