Реквізити платіжного доручення при сплаті «зарплатних» податків

Бухгалтер формує платіжні доручення на виплату працівникам заробітної плати, а також на сплату ЄСВ, ПДФО і військового збору. Однак під час заповнення їх реквізитів виникає запитання — хто є отримувачем

Бухгалтер формує платіжні доручення на виплату працівникам заробітної плати, а також на сплату ЄСВ, ПДФО і військового збору. Однак під час заповнення їх реквізитів виникає запитання — хто є отримувачем. Тож розглянемо, хто є отримувачем ЄСВ, ПДФО і військового збору та як у такому разі слід заповнювати поле «призначення платежу»

Аби мати змогу виплатити зарплату працівникам, необхідно одночасно формувати розрахунковий документ на перерахування до бюджету ПДФО. Цього вимагає підпункт 168.1.2 Податкового кодексу України (ПК). Доведеться також сформувати розрахунковий документ і на сплату військового збору із сум зарплати. Адже військовий збір нараховують, утримують і сплачують (перераховують) до бюджету в порядку, встановленому статтею 168 ПК (пп. 1.4 п. 16 підрозд. 10 розділу ХХ ПК).

Це саме стосується й сплати ЄСВ. Адже банки приймають від платників ЄСВ платіжні доручення та інші розрахункові документи для виплати зарплати за умови одночасного подання платником розрахункових документів на перерахування коштів для сплати відповідних сум ЄСВ або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI).

Тому правильне формування платіжних доручень на сплату ПДФО, військового збору та ЄСВ є запорукою не лише своєчасної їх сплати, а й виплати працівникам зарплати.

Форму платіжного доручення та вимоги до заповнення його реквізитів наведено, відповідно, у Додатках 2 та 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 (далі — Інструкція № 22).

Із заповненням полів «Платник», «Код платника», «Банк платника», «Код банку платника», «Рахунок платника» жодного клопоту немає, адже ця інформація стосується безпосередньо платника і йому відома. А от щодо заповнення інших реквізитів інколи виникають запитання. Саме на таких ми й зупинимося.

Поля «Отримувач» і «Код отримувача»

Коли формують платіжне доручення на сплату платежів до бюджету, в ньому зазначають, зокрема:

  • найменування (повне чи скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації;
  • ідентифікаційний код отримувача за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — код ЄДРПОУ).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.2012 № 758 (далі — Порядок № 758), рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів відкривають щороку на початку нового бюджетного періоду в органах Державної казначейської служби України (далі — орган казначейства).


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"

зміст


Безплатний вебінар для бухгалтерів

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді